про віщу бандуру в «Lud ukrainsky» Марцинковського-Новосельського. Треба зазначить, що небіжчик був людиною упертою і далеко не завжди згожувався з своїми приятелями. Перегледівши раз його рукопись збірника «Ворскло», я раяв одкинути де-які неладні вірші, напр. «До бурсаків», а в других повикидать де-які кінці, останні куплети, котрі вузькими морализаціями тільки шкодять доброму змісту, змісту, або яскравим штучним образом, але Щоголів думав своє і сливе нічого не викидав. Тутечки брала верх його неслухняна стареча натура, а иноді його, на жаль, реакціонні погляди. В цій талановитій людині якось цікаво уживались щирий українолюбець і знавець української мови і… завзятий читач і прихильник «Московскихъ Вѣдомостей.»
Відома річ, що і сучасні письменники, а ще більш ті, на жаль дуже нечисленні вчені, які звертають увагу на Україну і українознавство, тягнуться до єднання, та тілки старі форми особистих або личних приятельських товариств вже не можуть вдовольнять, хоч — само собою розуміється — що і ці форми дуже користні. Не
