Сторінка:Сціборський Микола. Сталінізм. 1942.pdf/14

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

вихідною базою для дальшого розгортання пролєтарської революції, що мала знищити капіталізм і в інших державах та запровадити комуністичний лад у світовому масштабі.

Та поки мова про світову революцію — комунізм одразу став перед невідкличним завданням зліквідувати на теренах Совєтського Союзу всі ті ворожі йому сили, що грозили розсадити його самого з середини. Для цього створив він відповідну форму державного устрою, що з одного боку покривалася з соціялістичною теорією, а з другого — відповідала його власним завданням та інтересам. Так зродилася система совєтів у межах СССР, оперта на режимі т. зв. пролєтарської диктатури. На базі трьох основних засад — політичної диктатури, соціялізації засобів господарського виробництва та комуністичного споживання матеріяльних благ — почав комунізм після жовтневої революції в 1917. р. здійснювати свої реформаторські суспільні завдання…

Часи, що про них тут згадуємо, стали для сучасного большевизму (сталінізму) вже далекою історією! Субєктивний розгляд його практики впродовж уже майже чверти століття вказує, що він цілком змінив свою початкову внутрішню суть і форми. За цей час комунізм перейшов складну еволюцію власної деґенерації, самодеґрадуючися до сталінізму. Формально ісповідуючи старі доґмати, сталінський большевизм практично давно вже відмовився від теорій, що стимулювали розгонову силу первісного комунізму в часи його революційної «весни». Сьогоднішня