Сторінка:Сціборський Микола. Сталінізм. 1942.pdf/40

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

ського народу засяє світові в усій своїй побідній і неповторній красі…» —

— «Місією Москви буде втягнути в себе сімя будучности, пронести його крізь війну всіх проти всіх, і дати початок новому дневі людськости…»

Подібного роду сентенцій можна навести сотки й тисячі зо сторінок московських книжок і журналів на еміґрації. І як колись, так і тепер, ця месіяністична тенденція в політичній проєкції конкретизується в імперіялістичні настрої. Ось кілька характерних цитат:

— «Наша правда — це частина тої загальної для всіх істини, що заложена у великій і многогранній московській ідеї…» —

— «Грядучий день буде днем союзу народів (!) держави московської… Цей союз матиме притягаючу силу для всіх (!) — для України, Естонії, Литви, Латвії, і т. д. Підставою цієї держави буде спільна для всіх історична ідея. Це ідея месіянська, ідея вселюдська, ідея перетворення божої правди на землі. Окремі національні струмки — московський, український, грузинський, і т. д. в своїй сукупності створять океан спільної російської культури…»

Це маячіння і його хворобливі претенсійні візії характеризують наставлення цілої московської еміґрації і усіх її керівників — Бурцева й Керенського, Струве, «великих князів» Романових і Мілюкова — дарма, що виходять вони часто з цілком різних ідеольоґічних концепцій і політичних проґрам. Згадані настрої московської еміґрації є тільки функцією тих національ-