162
Перве Посланнє сьв. Ап. Павла до Коринтян 1. 2. 3.
26. Спогляньте бо на покликаннє ваше, браттє, що небагато (між вами) премудрих по тілу, небагато сильних, небагато благородних;
27. нї, немудре сьвіта вибрав Бог,щоб осоромити премудрих, і бевсильне сьвіта вибрав Бог, щоб осоромити потужне,
28. і невначне сьвіту і погордженевибрав Бог, і те чого нема, щоб те, що є, в ніщо обернути,
29. щоб не величалось ніяке тїло перед Ним.
30. З Него ж і ви в Христї Ісусї, щостав ся нам премудростю від Бога, і праведностю, і освяченнєм, і викупленнєм,
31. щоб, яко ж писано: Хто хвалиться, в Господі хвалив ся.
І я, прийшовши до вас, браттє, прийшов не з високим словом або премудростю, звіщаючи вам сьвідченнє Боже.
2. Бо я надумавсь, не знати нїчогоміж вами, тільки Ісуса Христа, та й Його рознятого.
3. І був я в вас у слабосиллі, в страсї і в великій трівозї.
4. І слово моє, і проповідь моя не впереважливих словах людської премудрості, а в явленню духа і сили,
5. щоб віра ваша була не в мудрості людській, а в силї Божій.
6. Премудрість же промовляємо міжзвершеними, та премудрість не віка сього, анї князів віка сього, що вникають,
7. а промовляємо премудрість Божутайну, закриту, котру Бог призначив перш віків на славу нашу,
8. котрої ніхто з князів віка сьогоне пізнав; бо коли б пізнали, то Господа слави не розняли б.
9. Нї, яко ж писано: Чого око не видїло, нї ухо не чуло і що на серце чоловікові не зійшло, те наготовив Бог тим, хто любить Його.
10. Нам же Бог відкрив Духом своїм ; бо Дух усього досліджує, навіть і глибокостей Божих.
11. Хто бо з людей знає, що в чоловіку, окрім духа чоловічого, що в ньому? Так і що в Бовї, нїхто не знав, тільки Дух Божий.
12. Ми ж не духа сьвіта прийняли,а Духа, що від Бога, щоб внали, що нам дароване від Бога.
13. Се промовляємо не ученими словами людської премудрости, а навченими Духом сьвятим, духовні (речи) духовним (словом) подаючи.
14. Душевний же чоловік не приймає, що єсть Духа Божого; дурощі бо воно йому, і не може вровуміти, бо се духовно треба ровбірати.
16. Духовний же ровбірає все, вінже від нікого не розбираеть ся.
16. Хто бо зрозумів ум Господень,щоб ясувати його? Ми ж ум Хрпстів маємо.
І я, браттє, не міг промовляти до вас, яко до духовних, а яко до тїлесниі, яко до малолітків у Христї.
2. Молоком поїв вас, а не стравою:ще бо не змогли (знести того), та ще й тепер не можете, ще бо ви тілесні.
3. Коли бо між вами зависть та сварня, та незгода, то хиба ж не тілесні ви й хиба не чоловічим робом ходите?
4. Коли бо каже хто: Я Павлів; другий же: Я Аполосів; то хиба ж не тілесні ви?
5. Хто ж Павел і хто Аполос? Таже ж вони тільки слуги, через котрих ви увірували, і як кому дав Господь.
6. Я посадив, Аполос поливав, Богже зростив.
7. Тим то нїщо й той, хто садить, іхто поливає, а хто врощує — Бог.
8. Хто ж садить і хто поливає, еїодно, кожний же прийме нагороду свою по своїм труді.
9. Бо ми Божі помічники, ви Божеполе, Божа будівля.
10. По благодаті Божій, даній менї.яко мудрий будівничий, положив і основину, инший же будує. Нехай же кожен дивить ся, як він будує.
11. Иншої бо підвалини ніхто не може положити окрім тієї, що положена, котра єсть Ісус Христос.
12. Коли ж хто будує на сїй підва
