Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/1000

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

162

Перве Посланнє сьв. Ап. Павла до Коринтян 1. 2. 3.


162 І. П0СЛАНН6 СЬВ. АПОСТОЛА ПАВЛА ДО КОРИНТЯН 1. 2. 3.


 26. Спогляньте бо на покликаннє ваше, браттє, що небагато (між вами) премудрих по тілу, небагато сильних, небагато благородних;

 27. нї, немудре сьвіта вибрав Бог,щоб осоромити премудрих, і бевсильне сьвіта вибрав Бог, щоб осоромити потужне,

 28. і невначне сьвіту і погордженевибрав Бог, і те чого нема, щоб те, що є, в ніщо обернути,

 29. щоб не величалось ніяке тїло перед Ним.

 30. З Него ж і ви в Христї Ісусї, щостав ся нам премудростю від Бога, і праведностю, і освяченнєм, і викупленнєм,

 31. щоб, яко ж писано: Хто хвалиться, в Господі хвалив ся.

Голова 2.

І я, прийшовши до вас, браттє, прийшов не з високим словом або премудростю, звіщаючи вам сьвідченнє Боже.

 2. Бо я надумавсь, не знати нїчогоміж вами, тільки Ісуса Христа, та й Його рознятого.

 3. І був я в вас у слабосиллі, в страсї і в великій трівозї.

 4. І слово моє, і проповідь моя не впереважливих словах людської премудрості, а в явленню духа і сили,

 5. щоб віра ваша була не в мудрості людській, а в силї Божій.

 6. Премудрість же промовляємо міжзвершеними, та премудрість не віка сього, анї князів віка сього, що вникають,

 7. а промовляємо премудрість Божутайну, закриту, котру Бог призначив перш віків на славу нашу,

 8. котрої ніхто з князів віка сьогоне пізнав; бо коли б пізнали, то Господа слави не розняли б.

 9. Нї, яко ж писано: Чого око не видїло, нї ухо не чуло і що на серце чоловікові не зійшло, те наготовив Бог тим, хто любить Його.

 10. Нам же Бог відкрив Духом своїм ; бо Дух усього досліджує, навіть і глибокостей Божих.

 11. Хто бо з людей знає, що в чоловіку, окрім духа чоловічого, що в ньому? Так і що в Бовї, нїхто не знав, тільки Дух Божий.

 12. Ми ж не духа сьвіта прийняли,а Духа, що від Бога, щоб внали, що нам дароване від Бога.

 13. Се промовляємо не ученими словами людської премудрости, а навченими Духом сьвятим, духовні (речи) духовним (словом) подаючи.

 14. Душевний же чоловік не приймає, що єсть Духа Божого; дурощі бо воно йому, і не може вровуміти, бо се духовно треба ровбірати.

 16. Духовний же ровбірає все, вінже від нікого не розбираеть ся.

 16. Хто бо зрозумів ум Господень,щоб ясувати його? Ми ж ум Хрпстів маємо.

Голова 3.

І я, браттє, не міг промовляти до вас, яко до духовних, а яко до тїлесниі, яко до малолітків у Христї.

 2. Молоком поїв вас, а не стравою:ще бо не змогли (знести того), та ще й тепер не можете, ще бо ви тілесні.

 3. Коли бо між вами зависть та сварня, та незгода, то хиба ж не тілесні ви й хиба не чоловічим робом ходите?

 4. Коли бо каже хто: Я Павлів; другий же: Я Аполосів; то хиба ж не тілесні ви?

 5. Хто ж Павел і хто Аполос? Таже ж вони тільки слуги, через котрих ви увірували, і як кому дав Господь.

 6. Я посадив, Аполос поливав, Богже зростив.

 7. Тим то нїщо й той, хто садить, іхто поливає, а хто врощує — Бог.

 8. Хто ж садить і хто поливає, еїодно, кожний же прийме нагороду свою по своїм труді.

 9. Бо ми Божі помічники, ви Божеполе, Божа будівля.

 10. По благодаті Божій, даній менї.яко мудрий будівничий, положив і основину, инший же будує. Нехай же кожен дивить ся, як він будує.

 11. Иншої бо підвалини ніхто не може положити окрім тієї, що положена, котра єсть Ісус Христос.

 12. Коли ж хто будує на сїй підва