163
Перве Посланнє сьв. Ап. Павла до Коринтян 3. 4. 5.
линї з золота, срібла, дорогого каменя, дерева, сї’на, очерету, —
13. кожного діло буде явне; день бо^Господень) покаже, тим що в огні відкриеть ся, і яка в кожного робота, огонь випробує.
14. Коли робота встоїть, хто вибудував — прийме нагороду.
15. Коли робота вгорить, понесе шкоду, сам же спасеть ся, тільки так, як черев ОГОНЬ.
16. Хиба не внаєте, щ<? ви храм Божий, і Дух Божий живе в вас ?
17. Коли хто зруйнує Божий храм,зруйнує його Бог: бо храм Божий сьвят, котрий єсте ви.
18. Нехай ніхто себе не обманює.Коли хто між вами здаєть ся мудрим у віку сьому, нехай буде дурним, щоб бути премудрим.
19. Бо премудрість сьвіта сього —дурощі у Бога, писано бо: Спіймає премудрих в хитрощах їх.
20. І внов: Господь знає думки мудрих, що вони марні.
21. Тимже ніхто нехай не хвалиться в людях; все бо ваше:
22. Чи то Павел, чи Аполос, чиКиФа, чи сьвіт, чи життє, чи смерть, чи теперішнє, чи будуче, — все ваше,
23. ви ж Христові, а Христос Бо-'жий.
Так нас нехай вважає чоловік, яко слуг Христових, і доморядників тайн Божих.
2. Ще ж до того від доморядниківвимагають, щоб кожного знайдено вірним.
3. Та се в мене найменша річ, щобмене судили ви або людський суд; нї, я й сам себе не суджу.
4. Бо нічого на себе не внаю, тасим я не оправдуюсь; суддя ж мій Бог.
5. Тимже ні про що перше часу несудіть, доки прийде Господь, котрий висьвітить сховане в темряві і виявить думки сердець; а тодї похвала буде кожному від Бога.
6. Се ж, браттє, приложив я до себе Іта Аполоса задля вас, щоб ви 8 нас |
навчились не думати більш того, що написано, щоб один перед одним не неслись гордо проти другого.
7. Хто бо тебе одрізняє? що ж маєш,чого не прийняв (од Бога)? а коли прийняв, то чого величаєш ся, мов би не прийнявши?
8. Ви вже ситі, вже забагатіли, безнас зацарювали. О, щоб ви зацарювали, щоб і ми з вами царювали!
9. Та я думаю, що Бог нас, апостолів, яко останніх поставив, мов на смерть призначених; бо видовищем зробились ми сьвітові, і ангелам, і людям.
10. Ми дурні задля Христа, ви ж мудрі в Христї; ми немічні, ви ж кріпкі; ви славні, ми ж безчесні.
11. Ще ж і до сієї години й голодуємо й жаждуємо, й наготїєм і биті в лице, і тиняємось,
12. і трудимось, працюючи своїмируками; нас лають, а ми благословляємо; нас гонять, ми терпимо;
13. нас хулять, ми молимось; мовсьміттє сьвіту стали ся ми, ометиця всім аж досі.
14. Не на сором вам се пишу, а якодітей моїх любих остерегаю.
15. Бо, коли б ви мали й тисячі наставників у Христї, та батьків небагато; бо в Христї Ісусї благовістєм я вас появив (зродив).
16. Благаю ж оце вас, будьте послїдувателями моїми.
17. Про се післав я до вас Тимотея,мою любу дитину і вірного в Господї, котрий вам нагадає про дороги мої в Христї, яко ж усюди у всякій церкві я навчаю.
18. Мов би не мав я до вас прийти,так розгордїли деякі.
19. Я ж прийду скоро до вас, колиГосподь схоче, і розвідаю не слово розгордївпшх, а силу.
20. Не в слові бо царство Боже, а всилі.
21. Чого хочете? чи 8 лозиною прийти менї до вас, чи з любовю і духом лагідности ?
Звідусюди чути, що між вами перелюб, та такий перелюб, про який
