172
Перве Посланнє сьв. Ап. Павла до Коринтян 15.
7. Після того явив ся Якову, а потімусім апостолам.
8. На останок же всїх, мов якомунедорідку, явивсь і менї.
9. Я бо останній з апостолів, котрийнедостовн зватись апостолом, бо гонив церкву Божу.
10. Благодаттю ж Божою я те, що в;і благодать Його до мене була не марна, а більш усїх їх працював я; не я ж, а благодать Божа, що зо мною.
11. Чи то ж я, чи то вони, так проповідуємо, і так ви увірували.
12. Коли ж про Христа проповідувться, що Він з мертвих устав, то як се деякі між вами кажуть, що нема воскресення мертвих?
13. Коли ж воскресення мертвих нема, то й Христос не воскрес;
14. коли ж Христос не воскрес, томарна проповідь наша, марна ж і віра ваша.
15. І ми являємось кривими сьвідками Божими, бо сьвідкували про Бога, що воскресив Христа, котрого не воскресив, коли мертві не встають.
16. Бо коли мертві не встають, то йХристос не встав.
17. А коли Христос не встав, то марна віра ваша: ви ще в гріхах ваших.
18. Тоді й померші в Христї погибли.
19. Коли тільки в сьому життї вповаємо на Христа, то окаяннїщї (нещасливійші) ми всїх людей.
20. Тепер же Христос устав з мертвих; первістком між мертвими став ся.
21. Яко ж бо через чоловіка (прийшла) смерть, так через чоловіка й воскресеннє з мертвих.
22. Як бо в Адамі всї вмирають, такі в Христї всї оживають.
23. Кожен своїм порядком: Первісток христос, а потім Христові у приході Його.
24. Тоді (прийде) конець, як передасть царство Богу й Отцеві, як зруйнує всяке старшинуваннв і всяку власть і силу.
25. Мусить бо Він царювати, докиположить усїх ворогів під ноги Його.
26. Останній ворог зруйнуєть ся —смерть.
27. Усе бо впокорив під ноги Йогл.Коли ж рече, що все впокорено, то явно, що окрім Того, хто покорив Йому все.
28. Коли ж упокорить ся Йому все,тодї і сам Син упокорить ся Тому, хто впокорив Йому все, щоб Бог був усе у всьому.
29. Ато що робити муть ті, хто хрестить ся ради мертвих, коли зовеї* мертві не встають? чого ж і хрестять ся ради мертвих?
30. Чого ж і ми небезпечимось всякого часу?
31. Що-дня вмираю; так (по правіїнехай буде) менї ваша похвала, що маю в Христї Ісусї, Господі нашому.
32. Коли б я чоловічим робом боровся з зьвірями в Єфєсї, то яка менї користь, коли мертві не встають? Нумо їсти й пити, бо завтра помремо.
33. Не обманюйте себе: ледачі бесіди псують добрі звичаї.
34. Протверезіть ся праведно та негрішить; бо деякі не знають Бога. На сором вам глаголю.
35. Та хто-небудь скаже: Як устануть мертві? і в якому тїлї прийдуть?
36. Безумний! що ти сїєш, не оживе, коли не вмре.
37. І що сїєш, не тїло будуче сїппга голе зерно, як лучить ся, пшеничне, або яке инше.
38. Бог же дає йому тїло, яке схоче,і кожному насїнню своє тїло.
39. Не кожне тїло таке саме тїло:тільки инше тїло в людей, инше тїло в скотини, инше у риб, инше ж у птаства.
40. (Єсть) і тїла небесні й тїла земні, та инша слава небесних, а инші земних.
41. Инша слава сонця, а инша слава місяця, і инша слава зір; зоря бо від зори відрізняєть ся славою.
42. Так і воскресеннє мертвих. Сісться у зотлїннє, устає у нетлінню.
43. Сїєть ся в безчестю, устав в славі ; сїєть ся в немочі, устає в силі.
44. Сїєть ся тїло душевне, устає тіло духовне; єсть тїло душевне і єсть тїло духовне.
45. Так і написано: Став ся первийчоловік Адам душею живою, а останній Адам духом животворящим.
