183
Посланнє сьв. Ап. Павла до Галат 1. 2. 3.
20. Що ж пишу до вас, ось вам перед Богом, що не обманюю.
21. Потім ходив я в сторони Сирськіі Киликийські,
22. був же незнаний лицем церквамЖидівським у Христї,
23. а тільки чували, що гонившийнас колись тепер благовіствує віру, що колись руйнував,
24. і прославляли у менї Бога.
Потім, по чотирнайцяти літах, пійшов я знов у Єрусалим із Варнавою, взявши в собою й Тита.
2. А пійшов я по відкриттю, і предложив їм благовісте, котре пропові* дую між поганами, тільки на самоті, значнішим, чи не марно я ходжу або ходив.
3. Та й Тит, що був 80 мною, не був,яко Грек, примушений обрізатись.
4. А лжебратам, що крадькома ввійшли, щоб підгледіти волю нашу, що маємо в Христї Ісусї, щоб нас підневолити,
5. ми анї на годину не поступились,корючись, щоб істина благовістя пробувала в вас.
6. Від тих же, що здають ся чим бути (які вони колись були, менї байдуже: Бог не дивить ся на лице чоловіка); ті (кажу), що здають ся (чим бути), на мене нїчого не наложили.
7. Нї, противно, зрозумівши, що звірено менї благовісте необрізання, яко ж Петрові обрізання: Я. (хто бо допоміг Петрові до апостольства обрізання, допоміг і мені між поганами;)
9. і, пізнавши благодать, дану менї,Яков, та КиФа, та Йоан, що здавали ся стовпами, дали правицї менї таВарнаві на товаришуванне, щоб ми (були) для поган, а вони для обрізання;
10. тільки щоб ми вбогих памятали,про що й я дбав, щоб се чинити.
11. Як же прийшов Петр в Антиохию, устав я проти него в вічі, бо заслужив докору.
12. Перше бо нїм прийшли деякі відЯкова, він їв з поганами; як же прийшли, таївсь і відлучавсь, боячись тих, що були з обрізання.
13. Лицемірили з ним також і иншіЖиди, так що й Варнава зведений був лицемірством їх.
14. Та, як побачив я, що вони неправо ходять по евангелській істинї, то я сказав Петрові перед усїма: коли ти, бувши Жидовином, живеш попоганськи, а не пожидівськи, то на що примушуєш поган жити пожидівськи?
15. Ми по природі Жиди, а не грішники з поган;
16. та знаючи, що не оправдуєть сячоловік ділами закону, а тільки вірою в Христа Ісуса, і ми увірували в Ісуса Христа, щоб оправдитись вірою в Христа, а не ділами закону; бо не оправдить ся ділами закону ніяке тїло.
17. Коли ж, шукаючи оправдитисьу Христї, і самі явились грішниками, то чи Христос не служитель гріху? Нехай не буде!
18. Бо коли я знов будую, що зруйнував, то переступником себе представляю.
19. Я бо через закон законові умер,щоб жити Богові.
20. Я рознятий з Христом; живу жуже не я, а живе Христос у мені; а що живу тепер у тїлї, то живу вірою в Сина Божого, що полюбив мене і видав себе за мене.
21. Не відкидаю благодати Божої;коли бо черев закон праведність, то Христос марно вмер.
Ой ви бегумні Галати! хто вас очарував, щоб ви не корились правді, (ви) котрим перед очима наперед був прописаний Христос, розпятий між вами?
2. Про одно се хочу довідатись одвас: Чи ділами закону прийняли ви Духа, чи, слухаючи, проповіддю віри?
3. Чи такі ви незмислі, що почавшидухом, звершуете тепер тілом?
4. Марно стільки ви терпіли? Колиб тільки марно!
5. Хто подав вам Духа і робить чудеса між вами, чи ділами закону, чи проповіддю віри?
