Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/1031

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

193

Посланнє сьв. Ап. Павла до Филипян 3. 4.


Д0СЛАНН6 СЬВ. АПОСТОЛА ПАВЛА ДО ФИЛИПЯН 3. 4. 193


Голова 3.

На останок, браттв мов, радуйтесь у Господі. Те ж саме писати вам менї не противно, для вас же певно.

 2. Остерегайтесь собак, остерегайтесь лихих робітників, остерегайтесь відрізання.

 3. Ми бо обрізаннє, которі духом Богу служимо, і хвалимось в Ісусї Христї, а не в тїлї надіємось,

 4. хоч і я маю також надїю в тїлї.Коли хто инший думає надіятись у тїлї, то я тим більш, —

 5. обрізаний восьмого дня, з родуІзраїлевого, з коліна Веняминового, Євреїн з Євреїв, по закону Фарисей,

 6. по ревности гонив я церкву, поправедности законній непорочен.

 7. Та що було менї надбаннєм, тевважав я за втрату ради Христа.

 8. Так оце я все вважаю за втратуради вищого розуміння Христа Ісуса, Господа мого, ради котрого я все втеряв, і вважаю все за сьмітте, аби придбати Христа,

 9. та й явитись у Ньому, не маючимоєї праведности, що від закону, а (маючи) ту, що вірою Христовою (здобу ваєть ся), праведність від Бога у.вірі,

 10. щоб ^розуміти Його, і силу воскресення Його, і спільність^мук Його, приподоблюючись смерти Його,

 11. аби тільки достигнути до воскресення мертвих.

 12. Не тим, щоб уже я достиг, абовже був звершений; гоню ж, чи не достигну того, за що і Христос Ісус достиг мене.

 13. Браттв, я про себе не думаю, щоя вже достиг; одно ж (роблю), забуваючи вже те що позаду, і сягаючи по те, що спереду,

 14. біжу до мети по нагороду вишнього поклику Божого в Христї Ісусї.

 15. Скільки оце (нас) звершених, седумаймо, і коли що инакше думавте, то й се Бог вам одкрив.

 16. Тільки ж (те), до чого ми достигли, (єсть) одним правилом жити і те саме думати.

 17. Приподоблюйтесь до мене, браттв, і вважайте, хто так ходить, яко ж маєте за взір нас.

 18. (Многі бо ходять, про котрих нераз говорив я вам, тепер же й плачучи говорю, про ворогів хреста Христового,

 19. котрим кінець — погибель, котрим Бог черево, а слава в соромі їх, котрі про земне думають.)

 20. Наше бо життв єсть на небесах,звідкіля ждемо і Спасителя, Господа нашого Ісуса Христа, котрий переобразить тїло смирення нашого, щоб було подобне тілу слави Його, по дїйству, котрим зможе і покорити собі все.

Голова 4.

Тим же, браттв мов любе й жадане, 1 радосте і вінче мій, стійте так у Господі, любі.

 2. Благаю Єводию, благаю і Синтихию, щоб однаково думали в Господі.

 3. Благаю й тебе, щирий товаришу,помагай їм, що працювали в благовіствуванню 80 мною, і з Климентом, і з иншими помічниками моїми, котрих імення в книзі життя.

 4. Радуйте ся вавсїди в Господі, ізнов кажу: радуйте ся.

 5. Тихість вашу нехай зрозуміютьусї люде. Господь близько.

 6. Не журіть ся нічим, а у всьомумолитвою і благаннєм з подякою нехай обявляють ся прошення ваші перед Богом.

 7. І мир Божий, що вище всякогорозуму, нехай хоронить серця ваші і мислі ваші в Христї Ісусї.

 8. На останок, браттв, що правдиве,що чесне, що праведне, що чисте, що любе, що хвалебне, коли (в в чому) яка чеснота й коли (в) яка похвала, про се помишляйте.

 9. Чого ви і навчились, і прийняли,й чували, й видали в менї, те чиніть, то Бог миру буде з вами.

 10. Зрадів же я в Господі вельми,що вже раз згадали дбати про мене; ви ж бо й дбали, та не мали догідного часу.

 11. Не задля недостатку глаголю; ябо навчивсь, що маю, тим і вдовольнитись.

 12. Умію і смирити ся, умію й достаткувати; усюди й у всьому навчивсь і насищати ся, й голодувати, й достаткувати й недостаток терпіти.