Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/1042

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

204

Перве Посланнє сьв. Ап. Павла до Тимотея 5. 6.


204 І. ПОСЛАННЄ СЬВ. АПОСТОЛА ПАВЛА ДО ТИМОТЕЯ 5. 6.


 12. маючи осуд, що першої віри відцурались.

 13. Ще ж без діла звикають ходитипо домах; не тілько ж без дїла, та й довгоязикі і пронозливі, говорять, чого не годить ся.

 14. Тим хочу, щоб молоді вдовиційшли заміж, дїтей рожали, домом правили і ніякої причини не давали противному до поговору.

 15. Вже бо деякі ввернули слїдом васатаною.

 16. Коли який вірний або вірна маввдовиці, нехай їм помагав, і нехай не буде тягару для церкви, щоб правдивим удовицям помагати.

 17. Которі ж пресвитери пильнуютьдобре, нехай удостоять ся двійної чести, найбільше ж ті, що трудять ся в слові і науці.

 18. Глаголе бо писанне: Вола молотячого незаоброчуй; і : Достоїн робітник нагороди своєї.

 19. На пресвитера обвинуваченняне приймай, хиба при двох або трьох сьвідках.

 20. Которі ж вгрішять, обличай перед усіма, щоб і инші страх мали.

 21. Заклинаю перед Богом, і Господом Ісус-Христом, і вибраними ангелами, щоб се хоронив без пересуду, нічого не роблячи по привичцї (пристрасті).

 22. Рук скоро не клади нї на кого,анї приставай до чужих гріхів; себе чистим держи.

 23. Вже не пий води, а потроху вина приймай, ради жолудка твого і частих твоїх недутів.

 24. В инших людей гріхи явні, попереджують на суд, а за иншими йдуть слїдом.

 25. Так само й добрі діла напередявні, тай що инше, утаїтись не може.

Голова 6.

Которі слуги під ярмом, нехай уважають панів своїх достойними всякої чести, щоб імя Боже не хулилось і наука.

 2. Хто ж має вірних панів, ті нехайне гордують ними, бо вони брати; а ще більш нехай служять, що вони вірні і любі, приймаючи благодать. Сього навчай і наказуй.

 3. Коли ж хто инше вчить і не приступає до здорових словес Господа нашого Ісуса Христа і до науки побожної,

 4. той розгордив ся, нічого не знаючи, а нездужаючи змаганнями та суперечкою, від чого буває зависти сварка, поговори, лукаві думки,

 5. пусті розмови людей попсованогорозуму, що втеряли правду і думають, що благочесте — надбанне. Відступай від таких.

 6. Велике ж (таки) надбанне благочесте з самодовольством.

 7. Нічого бо не внесли ми у сьвіт,то й ясно, що нічого не можемо винести.

 8. Маючи ж їжу й одежу, сим д*вольні будемо.

 9. Котрі ж хочуть забагатіти, впадають у напасть й тенета і в хотінні многі нерозумні і шкодливі, що топлять людей у безодню і погибель.

 10. Корень бо всього лихого сріблолюбство; котрого инші бажаючи, за блудили од віри, і себе прибили многими муками.

 11. Ти ж, чоловіче Божий, від сьоговтікай; побивай ся за правдою, благочестєм, вірою, любовю, терпіннвм. тихостю.

 12. Борись доброю боротьбою віри, держись вічнього життя, ДО кгтрого й покликано тебе, й визнав бея добре визнанне перед многими еьвіл ками.

 13. Заповідаю тобі перед Богом, ш«>оживлює все, і Христом Ісусом, Щ) сьвідкував при Понтийському Палаті добре визнаннє:

 14. додержати сю заповідь чистою,без докору, до явлення Господа нашого Ісуса Христа,

 15. котре свого часу явить блаженний і єдиний сильний Цар над царями і Пан над панами;

 16. один, що має безсмерте, і жив?в сьвітлї неприступному, котрого не бачив ніхто в людей, анї бачити не може; Йому ж честь і держава вічна Амінь.

 17. Багатим у нинішнім віці заказуй не високомудровати, анї впова