Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/1049

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

211

Посланнє сьв. Ап. Павла до Жидів 2. 3. 4.


ПОСЛАННЄ СЬВ. АПОСТОЛА ПАВЛА ДО ЖИДІВ 2. 3. 4. 211


 11. Бо 8 хто осьвячує і хто осьвячувть ся, від Одного всї; з сієї то причини не соромить ся братами звати

 12. глаголючи: Звіщу імя Твоє браттю моєму, посеред церкви сьпівати му хвалу Тобі.

 13. І внов: Надїяти мусь на Него. Ізнов: Ось я і дїти, що дав менї Бог.

 14. Коли ж дїти стали ся спільниками тїла і крови, і Він так само спільником їх, щоб смертю знищити того, що має державу смерти, се єсть диявола,

 15. і визволити тих, що з страхусмерти через усе життє цідневолені були рабству.

 16. Справді бо не ангелів приймає,а насінне Авраамове приймає.

 17. Звідсіля мусїв у всьому подобитись братам, щоб бути милосердним і вірним архиєреєм у Божому, щоб очистити гріхи людскі.

 18. У чому бо сам пострадав, спокушуваний бувши, може і тим, що спокутують ся, помогти.

Голова 3.

Тим же, браттє сьвяте, поклику небесного спільники, вважайте на Посланика і Сьвятителя визнання нашого, на Христа Ісуса.

 2. Вірен Він Тому, хто настановивЙого, як і Мойсей у всьому домі Його:

 3. більшої бо слави Сей над Мойсеясподобив ся, скільки більшу честь має, нїж будинок, той, хто збудував його.

 4. Всякий бо будинок будує хтось, ахто все збудував, се Бог. о5. І Мойсей же вірен у всьому домі Його, яко слуга, на сьвідченне тому, що мало глаголатись;

 6. Христос же, яко Син, в домі Його, котрого дім ми, коли свободу і похвалу надїї аж до кінця твердо держати мем.

 7. Тим же (яко ж глаголе Дух сьвятий): Сьогодні, як голос мій почуєте,

 8. не закаменяйте сердець ваших, якв прогніваймо, в день спокуси в пустині,

 9. де спокутували мене батьки ваші, досьвідчались про мене, й виділи дїла мої сорок років.

 10. За се прогнівивсь я на рід той ісказав: Завсїди заблуджують серцем, і не пізнали вони доріг моїх;

 11. так що поклявсь я в гніві моїм :Чи (коли) ввійдуть вони в відпочинок мій.

 12. Остерегайтесь, браттє, щоб небуло в кого з вас серце лукаве і невірне, та не відступило від Бога живого.

 13. А вговорюйте один одного щодня, доки сьогодні зоветь зя, щоб не став которий 8 вас запеклим через підступ гріха.

 14. Бо ми стали ся спільниками Христовими, коли тільки початок істнування до кінця твердо додержимо.

 15. Коли (нам) глаголеть ся: „Сьогодні’, коли почуєте голос Його, не закаменяйте сердець ваших, як у прогнїванню.а

 16. Деякі бо, чувши, прогнівали (Бога), тільки ж не всї, що вийшли з Єгипту з Мойсейом.

 17. На кого ж Він гнівив ся сорокроків? Чи не на тих, що грішили, котрих кости полягли в пустинї?

 18. Кому ж Він кляв ся, що не ввійдуть у впокій Його, коли не неслухняним?

 19. І бачимо, що не вмогли ввійтиза невірство.

Голова 4.

Біймо ся ж оце, щоб, коли востаєть ся обітниця ввійти в покій Його, не явив ся хто з вас опізнившись.

 2. Бо й нам благовіствовано, як ітим, тільки не було користне їм слово проповідї, не зєднавшись з вірою тих, що слухали Його.

 3. Входимо бо в відпочинок ми, щоувірували, яко ж рече: „Так що покляв ся я в гнїві моїм, що не ввійдуть в відпочинок мій,а хоч діла від настання сьвіту скінчені.

 4. Рече бо десь про семий день так:„І відпочив Бог дня семого від усїх

.. •« //

діл своїх.

 5. І в сьому (місці) знов: „Чи коливвійдуть у відпочинок мій.а

 6. Коли ж оставляєть ся, щоб деякі