Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/1050

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

212

Посланнє сьв. Ап. Павла до Жидів 4. 5. 6.


212 П0СЛАНН6 СЬВ. АПОСТОЛА ПАВЛА ДО ЖИДІВ 4. 5. 6.

ввійшли в него, а котрим перше благовіствовано, не ввійшли за непослух;

 7. то знов означав якийсь день, „сьогодні4* глаголючи в Давиді, по стільких літах, яко ж було сказано: „Сьогодні, як почувте голос Його, не вакаменяйте сердець ваших.а

 8. Бо коли б Ісус тих упокоїв, не говорив би про инпіий день після того.

 9. Оце ж оставлено ще суботованнвлюдям божим.

 10. Хто бо ввійшов у відпочинокЙого, той відпочив от діл своїх, яко ж од своїх Бог.

 11. Стараймо ся ж увійти в той відпочинок, щоб хто не впав тим же робом у недовірство.

 12. Живе бо слово Боже і дїйственне, і гостріще всякого обоюдного меча, і проходить аж до розділення душі і духа, членів і мозків, і розсуджув помишлення і думки серця.

 13. І нема творива невідомого передНим; усе ж наге і явне перед очима Його, про кого наше слово.

 14. Маючи ж Архиерея великого, щопройшов небеса, Ісуса Сина Божого, держімось визнання.

 15. Не маємо бо архиерея, що не мігби боліти серцем у немощах наших, а такого, що дізнав усякої спокуси по подобию, окрім гріха.

 16. Приступаймо ж з одвагою до престола благодати, щоб прийняти милость і знайти благодать на поміч зачасу.

Голова 5.

Всякий бо архиєрей, із людей узятий, для людей поставляєть ся на служеннє у тому, що Боже, щоб приносив дари і жертви ва гріхи,

 2. котрий би міг боліти серцем занетямущих і заблуджених; бо й сам обложений немощею;

 3. і ради того мусить, як за людей,так за себе приносити 8а гріхи.

 4. І ніхто сам по собі не приймаєчести, а хто покликаний од Бога, яко ж і Аарон.

 5. Так і Христос не сам себе прославив бути архиєреєм, а Той, хто глаголав до Нього: „Син мій єси Ти, я сьогодні породив Тебе.и

 6. Яко ж і инде глаголе: „Ти вси священик по вік по чину Мелхиседековому.а

 7. Котрий ва днїв тїла свого приносив молитви і благання до Того, хто міг спасти Його від смерти, 8 великим голосїннєм і слїзми, і почуто Його за страх (Його перед Богом).

 8. Хоч і Син Він був, тільки жнавчивсь послуху через те, що терпів,

 9. і, звершившись, ставсь усїм, щослухають Його, причиною спасення вічнього,

 10. і названий від Бога архиєреємпо чину Целхиседековому.

 11. Про котрого мавмо велике слово,та важко його висловити; тому що ви немочні стали слухом:

 12. Бо коли вам годилось би бутиучителями задля (часу), внов треба, щоб вас учено первих початків словес Божих, і стались такими, котрим треба молока, а не кріпкої пищі.

 13. Усякий бо, що вживав (саме) молоко, (ще) несьвідомий у слові правди, бо він малоліток.

 14. Звершеним же тверда пшца, маючим чувства вправлені довгою наукою до розсуджування добра і зла.

Голова 6.

Тим же, воставивши початки Христового слова, ідімо до звершення, не кладучи знов основин покаяння од мертвих діл і віри в Бога,

 2. науки хрещення, і положення рук,і воскресення мертвих, і суду вічного.

 3. 1 се зробимо, коли Бог дозволить.

 4. Неможливе бо тих, що раз ужепросьвітились, і вкусили дара небесного, і стали причастниками Духа сьвятого,

 5. і вкусили доброго слова Божого ісили грядущого віка,

 6. та й відпали, знов обновляти покаяннєм, удруге розпинаючих у собі Сина Божого та зневажаючих Його.

 7. Земля бо, що пє падаючий частона неї дощ, і родить билину, потрібну тим, хто її садить, приймає благословенне від Бога;