Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/1053

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

215

Посланнє сьв. Ап. Павла до Жидів 9. 10.


П0СЛАНН6 СЬВ. АПОСТОЛА ПАВЛА ДО ЖИДІВ 9. 10. 215

у сьвятиню ще не явилась, доки перва скиня стоїть.

 9. Котра єсть образ часу настоящого, в котрому приносять ся і дари і жертви, що не можуть звершити по совісті того, хто служить,

 10. а були тілько в їжах і напитках, та у всяких обливаннях і установах тїла, накинуті аж до часу направи.

 11. Христос же, прийшовши яко Архиєрей грядущих благ, із більшою і звершенїщою скинею, нерукотвореною, се єсть не такого будування,

 12. анї з кровю козлиною, нї телячою, а своєю кровю, увійшов рав у сьвятиню, знайшовши вічне відкупленнє.

 13. Бо коли кров волова та козинаі попіл з яловиці, окроплюючи осквернених, осьвячує на тілесну чистоту;

 14. то скілько більше кров Христа,що Духом вічнім приніс себе непорочного Богу, очистить совість вашу від мертвих дїл, щоб служити Богу живому?

 15. І задля того Він посередник нового завіту, щоб, як станеть ся смерть, на одкупленнє переступів, що (були) у первому завіті, прийняли покликані обітницю вічнього наслїддя.

 16. Де бо єсть завіт, там мусить прийти й смерть завітуючого.

 17. Завіт бо після мертвих має силу: яко ж бо нічого не стоїть, доки жив завітуючий.

 18. Тим же й первий не був осьвячений без крови.

 19. Як вирік бо Мойсей всяку заповідь по закону всім людям, то взявши крови телячої та козлиної з водою та червоної вовни та гисопу, покропив і саму книгу і ввесь народ,

 20. глаголючи: „Се кров завіту, котрий завітував вам Бог.“

 21. І скиню і ввесь посуд служебнийкровю так само покропив.

 22. А мало не все кровю очищається по закону, і без пролиття крови не буває оставлення (гріхів).

 23. Оце ж треба було, щоб образинебесного сим очищались, саме ж небесне луччими жертвами, нїж сї.

 24. Не в рукотворену бо сьвятинюввійшов Христос, зроблену взором правдивої, а в саме небо, щоб нинї являтись лицю Божому за нас,

 25. анї щоб много раз приносити себе, яко ж архиєрей входить у святиню по всї роки 8 чужою кровю;

 26. (а то б треба було Йому многораз страдати від настання сьвіту) а нинї раз у конці віків явив ся на знївеченнє гріха жертвою своєю.

 27. І як призначено людям раз умерти, а потім суд,

 28. так і Христос, один раз принесений, щоб понести гріхи многих, удруге без гріха явить ся ждучим Його на спасеннє.

Голова 10.

Маючи бо закон тїнь будучих благ, а не самий образ річей, щороку тими самими жертвами, які приносять без перестану, ніколи не може звершити приступаючих.

 2. Ато б перестали приносити їх, немавши вже ті, хто служить, нїякої совісти за гріхи, раз очистившись.

 3. А в них що-року (робить ся) спомни гріхів.

 4. Не можна бо щоб кров волова такозлина знимала гріхи.

 5. Тим же, входячи у сьвіт, глаголе:„Жертви і приносу не схотів єси, тїло ж наготовив Мені єси.

 6. Огняні жертви і (жертви) за гріхне вподобав єси.

 7. Тоді я сказав: Ось, ійду (у почині книги написано про мене) вчинити волю Твою, Боже.и

 8. Сказавши вище: „Що жертва іпринос і огняні жертви і (жертви) за гріхи не схотів єси, анї вподобав єси,“ котрі по вакону приносять ся, •9. потім рече: „Ось, ійду вчинити волю Твою, Боже.“ Зносить перве, щоб друге поставити.

 10. По сїй-то волї осьвячені ми одним приносом тїла Ісус-Христового.

 11. 1 всякий же сьвященик стоїтьщо-дня служачи і много раз ті ж самі жертви приносячи, котрі ніколи не можуть зняти гріхів.

 12. Він же, принісши одну жертвуза гріхи, сїв на завсїди по правиці Бога,

 13. дожидаючи далїй, доки полосо