215
Посланнє сьв. Ап. Павла до Жидів 9. 10.
у сьвятиню ще не явилась, доки перва скиня стоїть.
9. Котра єсть образ часу настоящого, в котрому приносять ся і дари і жертви, що не можуть звершити по совісті того, хто служить,
10. а були тілько в їжах і напитках, та у всяких обливаннях і установах тїла, накинуті аж до часу направи.
11. Христос же, прийшовши яко Архиєрей грядущих благ, із більшою і звершенїщою скинею, нерукотвореною, се єсть не такого будування,
12. анї з кровю козлиною, нї телячою, а своєю кровю, увійшов рав у сьвятиню, знайшовши вічне відкупленнє.
13. Бо коли кров волова та козинаі попіл з яловиці, окроплюючи осквернених, осьвячує на тілесну чистоту;
14. то скілько більше кров Христа,що Духом вічнім приніс себе непорочного Богу, очистить совість вашу від мертвих дїл, щоб служити Богу живому?
15. І задля того Він посередник нового завіту, щоб, як станеть ся смерть, на одкупленнє переступів, що (були) у первому завіті, прийняли покликані обітницю вічнього наслїддя.
16. Де бо єсть завіт, там мусить прийти й смерть завітуючого.
17. Завіт бо після мертвих має силу: яко ж бо нічого не стоїть, доки жив завітуючий.
18. Тим же й первий не був осьвячений без крови.
19. Як вирік бо Мойсей всяку заповідь по закону всім людям, то взявши крови телячої та козлиної з водою та червоної вовни та гисопу, покропив і саму книгу і ввесь народ,
20. глаголючи: „Се кров завіту, котрий завітував вам Бог.“
21. І скиню і ввесь посуд служебнийкровю так само покропив.
22. А мало не все кровю очищається по закону, і без пролиття крови не буває оставлення (гріхів).
23. Оце ж треба було, щоб образинебесного сим очищались, саме ж небесне луччими жертвами, нїж сї.
24. Не в рукотворену бо сьвятинюввійшов Христос, зроблену взором правдивої, а в саме небо, щоб нинї являтись лицю Божому за нас,
25. анї щоб много раз приносити себе, яко ж архиєрей входить у святиню по всї роки 8 чужою кровю;
26. (а то б треба було Йому многораз страдати від настання сьвіту) а нинї раз у конці віків явив ся на знївеченнє гріха жертвою своєю.
27. І як призначено людям раз умерти, а потім суд,
28. так і Христос, один раз принесений, щоб понести гріхи многих, удруге без гріха явить ся ждучим Його на спасеннє.
Маючи бо закон тїнь будучих благ, а не самий образ річей, щороку тими самими жертвами, які приносять без перестану, ніколи не може звершити приступаючих.
2. Ато б перестали приносити їх, немавши вже ті, хто служить, нїякої совісти за гріхи, раз очистившись.
3. А в них що-року (робить ся) спомни гріхів.
4. Не можна бо щоб кров волова такозлина знимала гріхи.
5. Тим же, входячи у сьвіт, глаголе:„Жертви і приносу не схотів єси, тїло ж наготовив Мені єси.
6. Огняні жертви і (жертви) за гріхне вподобав єси.
7. Тоді я сказав: Ось, ійду (у почині книги написано про мене) вчинити волю Твою, Боже.и
8. Сказавши вище: „Що жертва іпринос і огняні жертви і (жертви) за гріхи не схотів єси, анї вподобав єси,“ котрі по вакону приносять ся, •9. потім рече: „Ось, ійду вчинити волю Твою, Боже.“ Зносить перве, щоб друге поставити.
10. По сїй-то волї осьвячені ми одним приносом тїла Ісус-Христового.
11. 1 всякий же сьвященик стоїтьщо-дня служачи і много раз ті ж самі жертви приносячи, котрі ніколи не можуть зняти гріхів.
12. Він же, принісши одну жертвуза гріхи, сїв на завсїди по правиці Бога,
13. дожидаючи далїй, доки полосо
