Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/1056

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

218

Посланнє сьв. Ап. Павла до Жидів 12. 13.


218 П0СЛАНН6 СЬВ. АПОСТОЛА ПАВЛА ДО ЖИДІВ 12.13.

терпіннєм біжім на боротьбу, що перед нами,

 2. дивлячись на Ісуса, починателя ізвершителя віри, котрий замість радости, яка була перед Ним, витерпів хрест, не дбаючи про сором, і сїв по правиці престола Божого.

 3. Подумайте бо про Того, хто витерпів од грішників такий перекір проти себе, щоб не внивали, ослабши в душах ваших.

 4. Ще ви аж до крові не стояли, борючись проти гріха,

 5. і забули напомин, що до вас, якдо синів, глаголе: „Сину мій, не гордуй караннєм Господнім, анї слабни, докоренний від Нього;

 6. кого бо любить Господь, карає; ібв всякого сина, котрого приймає.**

 7. Коли караннв терпите, Бог до вастакий, як до синів: чи єсть бо такий син, котрого не карав батько?

 8. Коли ж ви пробуваєте без карання, котрого спільниками стались усї, то ви неправого ложа діти, а не сини.

 9. Ще ж, мали ми батьків, тїла нашого карателів, та й поважали їх; то чи не геть більше коритись нам Отцю духів, і жити мемо?

 10. Ті бо на мало днїв, як самі гнали, карали нас; а Сей на користь (нашу), щоб ми були спільниками сьвятости Його.

 11. Усяка ж кара на той час не 8даєть ся радощами, а смутком; опісля ж дав овощ впокою тим, що нею навчені правди.

 12. Тим же „зомлілі руки і зомліліколіна випростайте4*,

 13. і „стежки праві робіте ногамивашими**, щоб не звернуло кульгаве з дороги, а лучче сцїлплось.

 14. Дбайте про впокій з усїма і просьвятість, без чого ніхто не побачить Бога,

 15. наглядаючи, щоб хто не відпавод благодати Божої, щоб який гіркий корінь, угору виросши, не зашкодив вам, і тим не опоганились многі;

 16. щоб не був хто блудник, або необачний, як Ісав, що за одну страву оддав первородство своє.

 17. Знаєте бо, що і опісля, як схотівнаслідувати благословенне, відкинуто його; місце бо покаяння не знайшов, хоч і 8 слїзми шукав його.

 18. Не приступили бо ви до гори, докотрої доторкавмої і до палаючого огню, і хмари, і темряви і бурі,

 19. і до трубного гуку, і голосу мови, котрий хто чув, то благали, щоб до них не мовило ся слово:

 20. (бо не видержали наказу: „Хочі зьвір доторкнеть ся до гори, буде ка* міннвм побитий, або стрілою пробитий.**

 21. І, таке страшне було видїяиє,що Мойсей сказав: „Я в страсї і трепеті.**)

 22. А приступили ви до Сионськоїгори і до города Бога живого, Єрусалима небесного, і до тьми ангелів,

 23. до громади і церкви первородних, на небесах написаних, і до суд дї всіх, Бога, і до духів праведників звершених,

 24. і до Посередника завіта нового,Ісуса, і крови кроплення, що промовляє лучче, ніж Авелева.

 25. Гледїть, щоб не відректись глаголющого. Коли бо вони не втекли, одрікшись пророкувавшого на землі, то геть більше ми, одрікшись небесного,

 26. котрого голос тодї вахитав землею, нинї ж обітував, глаголючи: „Ще ра8 потрясу не тілько землею, та й небом.**

 27. Се ж: „ще раз** показує переміну потрясеного, яко створеного, щоб пробувало нерухоме.

 28. Тим же царство нерухоме приймаючи, маємо благодать, котрою треба нам служити до вподоби Богу з шанобою і страхом.

 29. Бо наш Бог — огонь пожирающий.

Голова 13.

ратня любов нехай пробував.

 2. Гостинности не забувайте, через се бо инші, не відаючи, вгостили ангелів.

 3. Памятайте вязників, мов би з ними ви увязнені, бідолашних, самі бувши в тїлї.

 4. Чесна женитва у всіх і ложе непорочне; блудників же і перелюбників судити ме Бог.