Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/1062

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

224

Перве соборне Посланнє сьв. Ап. Петра 2. 3.


І. СОБОРНЕ П0СЛАНН6 СЬВ. АПОСТОЛА ПЕТРА 2. 3.


 2. яко ж новорожденні діти будьтежадні словесного чистого молока, щоб у ньому виросли на спасенне;

 3. коли покушали, що благий Господь.

 4. Приступаючи до Него, до каменяживого, від людей відкинутого, від Бога ж вибраного, дорогого,

 5. і самі, яко живе камінне, будуйтедім духовний, сьвященьство сьвяте, щоб приношено духовні жертви любоприемні Богу черев Ісуса Христа.

 6. Тим то й стоїть в писанню: „Ось,кладу в Сионї угольний, камінь, вибраний, дорогий; і віруючий в Него не осоромить ся.а

 7. Оце ж вам віруючим, — дорогий,неслухняним же „камінь, що відкинули будівничі, та став ся у голову угла, — камінь спотикання і скеля поблазнї“;

 8. і спотикають ся, не слухаючи слова, на що вони й полишені.

 9. Ви ж — рід вибраний, царскесьвященьство, нарід сьвятий, люде прибрані, щоб звіщали чесноти Покликавшого вас із темряви у дивне своє сьвітло;

 10. ви, колись і не народ, а тепернарод Божий; непомилувані, а тепер помилувані.

 11. Любі, молю, як чужосторонцїв іпрохожих, ухилятись від тілесного хотіння, котре воює проти душі,

 12. і вести добре життє своє між поганами, щоб, у чому судять вас яко лиходіїв, наглядаючи добрі діла (ваші), славили Бога в день одвідання.

 13. Тим то коріть ся всякому чоловічому начальству ради Господа: чи то цареві, яко значному,

 14. чи то начальникам, яко від негопосланим на одмщеннє лиходіям, а на хвалу добротворцям.

 15. Така бо воля Божа, щоб ви, роблячи добро, затикали уста невіжи безрозумних людей,

 16. яко свобідні, а не яко ті, що мають свободу ва покритте злоби, а яко слуги Божі.

 17. Усїх шануйте; браттівство любіте; Бога лякайтесь; царя честіть.

 18. Слуги, з усяким страхом корітесь панам, не тільки добрим і лагідним, а також лукавим.

 19. Се бо угодно перед Богом, колвхто ради совісти Божої переносить смуток, страждаючи не по правді.

 20. Яка бо похвала, коли, согрішаючи й биті в лице, терпите? Тільки коли добре робите, і, страждаючи терпите, то се угодно перед Богом.

 21. На се бо ви покликані, бо і Христос страждав за вас, оставляючи вам приклад, щоб ви йшли слїдом за Його стопами;

 22. котрий не зробив гріха, анї незнайдено підступу в устах Його;

 23. котрий, злословлений, не злословив, і страждаючи, не грозив, а передав Судячому праведно;

 24. котрий гріхи наші сам підніс натїлї своїм на дереві, щоб ми, дла грі хів умерши, правдою жили; котрого „ранами сцїлились“.

 25. Були бо ви, як вівцї блукаючі:тільки ж вернулись нинї до Пастиря і Владики душ ваших.

Голова 3.

Також і жінки, корітесь своїм чоловікам, щоб і ті, що не корять ся слову, життем жінок без слова були з’єднані,

 2. дивлячись на чисте життє ваше устраху (Божому).

 3. Ваша окраса нехай не буде зовнішнє заплїтаннє волосся і уби раннє в голото, або в’одяганнє в одежу;

 4. а потайний серця чоловік, у нетлінню лагідного й тихого духа, що перед Богом многоцїнне.

 5. Так бо колись і сьвяті жінки, щовповали на Бога, украшали себе, корячись своїм чоловікам;

 6. як Сарра слухала Авраама, паномйого зовучи, котрої ви стали дітьми, добре роблячи і не лякаючи ся ніякого страху.

 7. Чоловіки також, домуйте разом8 ними по розумі, яко більше слабосильній посудинї жіночій віддаюча честь, яко і спільні наслїдники благодати життя, щоб не 8’упинялись молитви ваші.

 8. Наконець же, будьте усї одноїдумки, милосердуючі, братолюбні, се]>дечні, привітливі;

 9. не віддаючи зло за зло, або докір8а докір; а насупроти благословляй