224
Перве соборне Посланнє сьв. Ап. Петра 2. 3.
2. яко ж новорожденні діти будьтежадні словесного чистого молока, щоб у ньому виросли на спасенне;
3. коли покушали, що благий Господь.
4. Приступаючи до Него, до каменяживого, від людей відкинутого, від Бога ж вибраного, дорогого,
5. і самі, яко живе камінне, будуйтедім духовний, сьвященьство сьвяте, щоб приношено духовні жертви любоприемні Богу черев Ісуса Христа.
6. Тим то й стоїть в писанню: „Ось,кладу в Сионї угольний, камінь, вибраний, дорогий; і віруючий в Него не осоромить ся.а
7. Оце ж вам віруючим, — дорогий,неслухняним же „камінь, що відкинули будівничі, та став ся у голову угла, — камінь спотикання і скеля поблазнї“;
8. і спотикають ся, не слухаючи слова, на що вони й полишені.
9. Ви ж — рід вибраний, царскесьвященьство, нарід сьвятий, люде прибрані, щоб звіщали чесноти Покликавшого вас із темряви у дивне своє сьвітло;
10. ви, колись і не народ, а тепернарод Божий; непомилувані, а тепер помилувані.
11. Любі, молю, як чужосторонцїв іпрохожих, ухилятись від тілесного хотіння, котре воює проти душі,
12. і вести добре життє своє між поганами, щоб, у чому судять вас яко лиходіїв, наглядаючи добрі діла (ваші), славили Бога в день одвідання.
13. Тим то коріть ся всякому чоловічому начальству ради Господа: чи то цареві, яко значному,
14. чи то начальникам, яко від негопосланим на одмщеннє лиходіям, а на хвалу добротворцям.
15. Така бо воля Божа, щоб ви, роблячи добро, затикали уста невіжи безрозумних людей,
16. яко свобідні, а не яко ті, що мають свободу ва покритте злоби, а яко слуги Божі.
17. Усїх шануйте; браттівство любіте; Бога лякайтесь; царя честіть.
18. Слуги, з усяким страхом корітесь панам, не тільки добрим і лагідним, а також лукавим.
19. Се бо угодно перед Богом, колвхто ради совісти Божої переносить смуток, страждаючи не по правді.
20. Яка бо похвала, коли, согрішаючи й биті в лице, терпите? Тільки коли добре робите, і, страждаючи терпите, то се угодно перед Богом.
21. На се бо ви покликані, бо і Христос страждав за вас, оставляючи вам приклад, щоб ви йшли слїдом за Його стопами;
22. котрий не зробив гріха, анї незнайдено підступу в устах Його;
23. котрий, злословлений, не злословив, і страждаючи, не грозив, а передав Судячому праведно;
24. котрий гріхи наші сам підніс натїлї своїм на дереві, щоб ми, дла грі хів умерши, правдою жили; котрого „ранами сцїлились“.
25. Були бо ви, як вівцї блукаючі:тільки ж вернулись нинї до Пастиря і Владики душ ваших.
Також і жінки, корітесь своїм чоловікам, щоб і ті, що не корять ся слову, життем жінок без слова були з’єднані,
2. дивлячись на чисте життє ваше устраху (Божому).
3. Ваша окраса нехай не буде зовнішнє заплїтаннє волосся і уби раннє в голото, або в’одяганнє в одежу;
4. а потайний серця чоловік, у нетлінню лагідного й тихого духа, що перед Богом многоцїнне.
5. Так бо колись і сьвяті жінки, щовповали на Бога, украшали себе, корячись своїм чоловікам;
6. як Сарра слухала Авраама, паномйого зовучи, котрої ви стали дітьми, добре роблячи і не лякаючи ся ніякого страху.
7. Чоловіки також, домуйте разом8 ними по розумі, яко більше слабосильній посудинї жіночій віддаюча честь, яко і спільні наслїдники благодати життя, щоб не 8’упинялись молитви ваші.
8. Наконець же, будьте усї одноїдумки, милосердуючі, братолюбні, се]>дечні, привітливі;
9. не віддаючи зло за зло, або докір8а докір; а насупроти благословляй
