230
Перве соборне Посланнє сьв. Ап. Йоана Богослова 2. 3. 4.
24. Ви ж, що чули від почину, те нехай в вас пробував; коли в вас пробувати ме, що ви від почину чули, то й ви будете пробувати у Синї і в Отцї.
25. А се обітниця, котру обіцяв нам,— життє вічне.
26. Се писав я вам про тих, що підманюють вас.
27. Та помазанне, котре ви приняливід Нього, в вас пробував, і не потрібуете, щоб хто учив вас; а як те саме помазанне навчає вас про все, і воно правдиве й не брехня, то яко ж воно навчало вас, пробувайте в тому.
28. Так, дїточки, пробувайте в Ньому, щоб, коли явить ся, була у нас одвага, і не осоромились перед Ним при Його приходї.
29. Коли знаєте, що Він праведний,то знайте, що всякий, хто робить правду, від Нього родив ся.
Глядїть, яку любов дав нам Отець, щоб ми дїти Божі ввались. Тим то не знає нас сьвіт, що не пізнав Його.
2. Любі, ми тепер дїти Божі; та щене явилось, що ми будемо; знаємо ж, що, коли явить ся, подібні Йому будемо, бо побачимо Його, яко ж єсть.
3. І всякий, що має сю надїю на Нього, очищує себе, яко і Він чистий.
4. Кожен, хто робить гріх, робитьтакож беззаконне, і гріх єсть беззаконне.
5. Знаєте ж, що Він явив ся, щобгріхи наші взяти, і що гріха нема у Ньому.
6. Кожен, хто у Ньому пробуває, негрішить; кожен, хто грішить, не бачив Його, нї пізнав Його.
7. Дїточки, нехай ніхто вас не обманює: хто робить правду, той праведний, яко ж Він праведний,
8. хто робить гріх, той від диявола,бо від почину диявол грішить. На се явив ся Син Божий, щоб зруйновати дїла диявола.
9. Кожен, хто родив сяоз Бога, гріхане робить, бо насїннє Його в ньому пробуває; і не може грішити, бо він з Бога родив ся.
10. По сьому явні дїти Божі, і діти дияволські. Кожен, хто не робить правди, не від Бога, так само й хто не любить брата свого.
11. Се бо віщаннє, котре ви чули відпочину, щоб ми любили один одного,
12. не яко ж Каїн, що від лихогобув, і вабив брата свого; та й за що забив його? тому, що дїла його лихі були, а (дїла) брата його праведні.
13. Не дивуйтесь, брати мої, колиненавидить вас сьвіт.
14. Ми знаєм, що перейшли від смерти у життє, бо любимо братів; хто не любить брата, пробуває в смертї.
15. Кожен, хто ненавидить братасвого, той чоловікогубець; а ви знаєте, що жоден чоловікогубець не має життя вічнього, в ньому пробуваю; чого.
16. У сьому пізнали ми любов, щоВін за нас душу свою положив; і зів повинні за братів душі класти.
17. Хто ж має прожиток у сьвітї. івидить брата свого, що в потребі, та й зачинить серце своє перед ним, то як любов Божа пробуває у ньому?
18. Дїточки мої, не любім словом,анї язиком, а дїлом і правдою.
19. І по сьому пізнаємо, що ми відправди, і перед Ним втихомирюєм серця наші;
20. бо коли винує нас серце, (то оскільки більше Бог); бо більший Бог. нїж серце наше, і знає все.
21. Любі, коли серце наше не винуєнас, одвагу маєм перед Богом,
22. і, коли що просимо, приймаємовід Нього, бо хоронимо заповідї Його, і угодне перед Ним, робимо.
23. А се заповідь Його, щоб вірували в імя Сина Його Ісуса Христа. й любили один одного, яко ж і дав заповідь нам.
24. І, хто хоронить заповідї Його, утому Він пробував, а той в Ньому. І по сьому півнаємо, що пробував в нас. — по Духові, котрого дав нам.
Любі, не всякому духові віруйте, а досьвідчайте духів, чи від Бога вони; бо многі лжепророки вийшли у сьвіт.
