Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/1078

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

240

Одкриттє сьв. Ап. Йоана Богослова 9. 10. 11.


0ДКРИТТ6 СЬВ. ЙОАНА БОГОСЛОВА 9. 10. 11.


 7. А порода сарани наче то конї,приготовлені до війни, а на головах її наче вінцї подобаючі на волото, а лиця їх як лиця людські.

 8. І мали волоссв, як волоссв жіноче; а зуби їх, наче левині,

 9. і мали броні (панцирі), наче броні валЇ8ні; а шум крил їх, наче шум возів, коли багато коней біжить на війну.

 10. А хвости у них подобні, як ускорпионів, і жала були в хвостах їх; а вдасть їх — шкодити людям пять місяців.

 11. І мають над собою царя, ангелабеводнї; імя йому по вврейськи Авадон, а по грецьки мав імя Аполион (Губитель).

 12. Горе одно перейшло; ось, настигають ще два після сього.

 13. 1 шестий ангел ватрубив, і я почув один голос з чотирьох рогів золотої жертівнї, що перед Богом,

 14. що глаголав шестому ангелу, котрий мав трубу: Розвяжи чотирьох ангелів, що звязані над великою рікою Євфратом.

 16. 1 розвязано чотирьох ангелів, щобули приготовані на годину, і день, і місяць, і рік, щоб убили третю часть людей.

 16. А число войська кінного двістітисяч тисячей; і чув я число їх.

 17. І так бачив я конї у видінню,а ті, що сиділи на них, мали бронї огняні і гияцинтові і сірчані, а голови коней, як голови левів, а з ротів їх виходить огонь, і дим, і сірка.

 18. А від тих трьох убита третячасть людей, від огня, і від диму, і від сірки, виходячої 8 ротів їх.

 19. Сила бо їх в роті (і в хвостахїх); хвости бо їх подобні зміям, маючи голови, котрими шкодять.

 20. А остальнї люде, що не повбивані тими поразами, анї покаялись у ділах рук своїх, щоб не покланятись бісам, і ідолам золотим, і срібним, і мідяним, і камінним, і деревяним, котрі анї бачити не можуть, анї чути, анї ходити.

 21. І не каялись в убийствах своїх,анї в чарах своїх, анї в блудодїяннях своїх, анї в крадїжах своїх. і

Голова 10.

бачив я иншого ангела сильного, сходячого 8 неба, з’одягненого в хмару, а дуга над головою, а лице ного, наче сонце, а ноги його, наче стовпи огняні;

 2. і мав він в руці своїй книжкуровгорнуту, і поставив він ногу свою праву на море, а ліву на землю,

 3. і покликнув великим голосом, наче лев рикав. І коли покликнув, тодї сім громів промовили своїми головами.

 4. І коли промовили сїм громів своїми голосами, хотїв я писати; і почув я голос з неба, що глаголав менї: Запечатай, що промовили сїм громів, і не пиши сього.

 5. І ангел, котрого я бачив, що стояв на морі і на землі, 8няв руку свою до неба,

 6. і покляв ся Живучим по вічні віки, котрий створив небо, і що в ньому, та землю, і що на ній, та море, і що в ньому: Що вже не буде часу:

 7. тільки в днї голосу семого ангелаколи буде трубити, скінчить ся і тайна Божа, як благовістив слугам своїм пророкам.

 8. 1 голос, що я чув його з неба, зноврозмовляв 80 мною, і глаголав: Іди, вІ8ьми книжку ровгорнуту з руки ангела, що стоїть на морю, і на землї.

 9. І я пійшов до ангела, кажучи йому: Дай менї книгу. І рече він мені: Возьми і з’їж її; і буде вона гірка в животі твоїм, а в устах твоїх буде солодка, як мед.

 10. І приняв я книжку з руки ангела, і з'їв її; і була вона в устах моїх, як мед солодка; і коли з’їв її, то стало гірко в животі моїм.

 11. 1 рече менї: Мусиш ти знов пророкувати про люде, і царі многі. і народи, і язика.

Голова 11.

мені тростину, подібну 10 і стояв ангел глаголючи: Встань, і емір храм Божий, і жертівню, і тих, що покланяють ся у ньо і дано жезла; ¥ і А. двір, що навперід храма, вп