Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/1079

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

241

Одкриттє сьв. Ап. Йоана Богослова 11. 12.


0ДКРИТТ6 СЬВ. ЙОАНА БОГОСЛОВА 11. 12. 241

кинь геть, і не мір його, бо він даний поганам; і топтати муть город сьвятий, місяцїв сорок і два.

 3. І дам двом моїм сьвідкам, і пророкувати муть днїв тисяч двістї шістьдесять, в’одягнені у веретища.

 4. Се дві оливинї, і два сьвічники,що перед Богом землі стоять.

 5. А коли хто схоче з’обідити їх, тоогонь вийде з уст їх, і пожере ворогів їх; і коли хто схоче Побідити їх, то (й) він мусить так бути вбитий.

 6. Сї мають власть зачинити небо,щоб не йшов дощ за днїв їх пророкування, і мають власть над водами, обернути їх у кров, і вдарити на землю всякою поразок), скільки ра8 схочуть.

 7. А коли скінчять сьвідкуванне своє,то вьвір, вийшовши з безодні, заведе з ними війну, і побідить їх, і повбиває їх.

 8. А трупи їх будуть на у лицях великого города, що зоветь ся духовно Содома й Єгипет, де і Господь, наш р08ПЯТИЙ.

 9. І бачити муть (многі) з людей, іродів, і язиків, і народів трупи їх три і пів дня, і не дозволять до гробів положити трупів їх.

 10. І радувати муть ся над ними ті,що домують на землї, і веселити муть ся; і дари посилати муть один одному; бо сї два пророки мучили домуючих на землї.

 11. А після трьох і пів дня дух життя від Бога зійшов на них, і вони встали на ноги свої, а великий страх напав тих, що виділи їх.

 12. І почули голос великий з неба,що глаголав їм: Зійдіть сюди. І зійшли на небо в хмарі, і дивились на них вороги їх.

 13. 1 постало тієї години велике трясенне і десята часть города впала, і забило у трясенню сім тисяч імен людських; а другі полякались, і дали славу Богу небесному. 14*. Горе друге перейшло; ось, горе третє настигає хутко.

 15. І ватрубив семий ангел, і постали великі голоси на небі, глаголючи: царства сьвіта стали (царствами) Господа нашого й Його Христа, і царювати ме по вічні віки.

 16. А двайцять і чотири старці, щоперед Богом сиділи на престолах своїх, впали на лиця свої, і поклонились Богу,

 17. глаголючи: Дякуємо Тобі, Господи і Боже вседержителю, що єси, і був, і прийдеш, що приняв єси силу Твою велику і воцарив ся єси.

 18. І розгнівились погане, і настиггнїв твій, і пора мертвим суд приняти, і дати нагороду слугам твоїм пророкам, і сьвятим, і боячим ся імени Твого, і малим, і великим, і знищити тих, що нищять землю.

 19. І відчинив ся храм Божий в небі, і видно було ковчег завіту Його в храмі Його; і постали блискавки, і гуркіт і громи, і трясеннє, і великий град.

Голова 12.

І явилась велика ознака на небі, — жінка Зодягнена в сонце, а місяць під ногамі її, а на голові її вінець з дванайцяти звізд.

 2. І бувши важкою, кричала в болещах, і мучилась породом.

 3. 1 явилась друга ознака на небі; іось, змій великий, червоний як огонь, у котрого голов сім і десять рогів, а на головах його сїм корон.

 4. А хвіст його тягнув третю частьзір із неба, і кинув їх на землю. І став змій перед жінкою, що мала родити, щоб, коли вродить, пожерти дитину її.

 5. І породила сина, хлопятко, щомає пасти всї народи жезлом залізним ; і взято дитятко її до Бога і до престола Його.

 6. А жінка втїкла у пустиню, де маємісце, приготоване від Бога, щоб там кормили її днїв тисяч двістї шістьдесять.

 7. І постала війна на небі. Михаіл іангели його воювали проти змія, і змій воював і ангели його,

 8. і не здолїли; анї місця вже незнайдено по них на небі.

 9. 1 скинутий змій великий, вуж вікодавній, званий дияволом і сатаною, що зводить цілу вселенну, скинутий на землю, і ангели його з ним скинуті.

 10. І чув я голос великий, що гово