243
Одкриттє сьв. Ап. Йоана Богослова 14. 15.
ри тисяч, у котрих імя Отця Його написано на чолї їх.
2. І чув я голос із неба, наче голосмногих вод, і наче голос великого грому; і чув я голос кобзарів, що грали на кобзах своїх.
3. І сьпівають, як би нову пісню, перед престолом, і перед чотирма животними і старцями. І нїхто не зміг навчитись пісні, тільки сто сорок чотири тисячі, що викуплені від землі.
4. Се що не опоганились з жінками,вони бо чисті. Се що йдуть слідом за Агнцем, де б Він не йшов. Се що викуплені від людей, первістки Богу і Агнцеві.
5. І в устах їх не знайшов ся підступ; вони бо. непорочні перед престолом Божим.
6. І бачив я иншого ангела, що летів серед неба, а в нього Євангелия вічна, що мав її благовіствувати домуючим на землї, і всякому народові, і родові, і язикові, і людові,
7. глаголючи голосом великим: Війте ся Бога, і дайте славу Йому, прийшла бо година суду Його; і покланяйтесь Тому, що створив небо і землю і море і жерела вод.
8. І другий ангел ішов слідом (ва ними), глаголючи: Упав, упав Вавилон, великий город, що пристрастним вином блудодїяння свого напоїв всї народи.
9. І третій ангел ійшов слідом за ними, глаголючи голосом великим: Коли хто покланяеть ся перед зьвіром і образом його, і приймав пятно на чоло своє, або на руку свою,
10. той пити ме також од вина гнїва Божого, немішаного, наточеного в чашу гнїва Його; і буде мучений в огнї і сїрцї перед сьвятими ангелами і перед Агнцем.
11. А дим їх муки буде зноситись повічні віки; і не мають впокою день і ніч ті, що покланяють ся зьвірові і образові його, і коли хто приймав пятно імени його.
12. Ось терпиливість сьвятих; осьті, що хоронять заповіді Божі і віру Ісуса.
13. І чув я голос з неба, що глаголав менї: напиши: Блаженні мертві, що в Господеві вмирають від нинї. Так глаголе Дух, щоб впокоїлись від трудів своїх; діла ж їх ідуть слідом за ними.
14. І поглянув я, і ось, біла хмара,а на хмарі сидїв подібний Синові чоловічому, а на голові Його вінець золотий, а в руцї Його гострий серп.
15. Ще инший ангел вийшов з храму і покликнув голосом великим до сидячого на хмарі: Пішли серпа твого, і жни; бо прийшла для тебе година жати, достигло бо жниво землі.
16. І скинув сидячий на хмарі серпсвій на землю, і земля була пожата.
17. І вийшов инший ангел із храму,що в небі, а мав і він гострий серп.
18. І вийшов инший ангел із жертівнї, в котрого власть над огнем, і покликнув покликом великим на того, що мав гострий серп, глаголючи: Пішли твій гострий серп і збирай гро8на з виноградини земної, вже бо доспіли грозна її.
19. І кинув ангел серп свій на землю, і зібрав виноград земний, і кинув у велику винотоку гнїва Божого.
20. І товчено осторонь города в винотоцї, і вийшла кров 8 винотоки аж по узди кінські на тисяч шістьсот стадий.
І бачив я иншу ознаку на небі, велику і чудну; сїм ангелів, а в них сім останніх пораз, котрими скінчив ся гнїв Божий.
2. І бачив я наче шклянне море, змішане з огнем і тих, що побідили зьвіра, і образ його, як стояли на шклянному морі, маючи кобзи Божі.
3. І сьпівають пісню Мойсея, слугиБожого, і пісню Агнця, глаголючи: Великі і чудні діла Твої, Господи Боже Вседержителю; праведні і правдиві дороги Твої, Царю сьвятих.
4. Хто не убоїть ся Тебе, Господи, іне прославить імени Твого? Ти бо один сьвятий, бо всї народи прийдуть і поклонять ся перед Тобою; бо Твої суди обявились.
5. І після сього поглянув я, і ось,відчинив ся храм скинї сьвідчення на небі;
6. і вийшло сїм ангелів, у котрихсїм пораз, 8 храму, з’одягнені в чисту
