103
Третя книга Мойсея 7. 8.
ною коржі прісні, замішані на олії, та ладки прісні, помащені олївю, і муку пшеничну, замішану на олії: балабушки политі олївю.
13. Опріч коржів з квашеного хліба приносити мусить свій дар, вкупі з своєю жертвою подячною мирною.
14. І приносити мусить він одноз усього того дару як жертвоприношенне Господеві; се буде сьвященникові, що бризкав кров мирної жертви, йому воно буде.
15. 1 мясиво з жертви подячної, мирної, його треба їсти в день приносин; не зоставить нічого до ранку в його.
16. А коли приніс його буде обітниця чи добровільна жертва, так того ж дня треба їсти його, а останок треба завтрішнього дня поїсти;
17. Що ж останеться в мясива жертви на третій день, треба спалити на огнї.
18. А коли їсти муть мясиво в жертви мирної на третій день, не прийметься вона і нї за що поставиться тому, хто приніс її: гидота буде; і душа, що їла її, візьме на себе гріх.
19. Мясива ж того, до котрого доторкнеться що нечистого, не треба їсти, на огнї нехай згорить воно. Що ж до чистого мясива, то кожен чистий може їсти його.
20. А душа, що з’їла мясива віджертви мирної, що буде Господеві, і бувши сама нечистою, викорениться душа та 8між людей своїх.
21. 1 коли душа доторкнеться до чогонечистого, до нечистоти людської, чи до нечистої скотини, чи до нечистої огиди, та й попоїсть мясива в жертви мирної, ся душа викорениться зміж людей своїх.
22. 1 рече Господь Мойсейові:
23. Промов до синів Іврайлевих і скажи: Н іякого туку товариші, чи в овечок і кіз, не їсти мете.
24. Тук із стерва і тук з того, щозьвір роздере, можна вам брати на потріб в усякій роботі, а їсти зовсім вам не можна.
25. Всяка бо душа, що їсть тук ізскотини, котру приносять в огняну жертву Господеві, викорениться зміж людей своїх.
26. І ніякої крові не їсти мете повсіх осадах ваших, чи з птаства чи із скотини.
27. Всяка душа, що попоїсть якоїкрові, тая душа викорениться зміж людей своїх.
28. І рече Господь Мойсейові:
29. Промов до синів Ізрайлевих іскажи: Хто приносить жертву мирну свою, мусить подати Господеві свій дар від жертви мирної своєї.
30. Рука його подасть огняну жертву Господеві; тук з погруддем мусить подати: погруддв, щоб принести його як жертву гойдану перед Господом. Ч ,
31. І воскурить сьвященник тук нажертівнику, а погруддв буде Аронові й синам його.
32. А лопатку праву вашої жертвимирної оддавати мете як дар гойданий сьвященникові.
33. Которий зміж синів Ароновихприносить кров із мирної жертви і тук, тому буде лопатка права як пай.
34. Погруддв бо гойданої жертви ілопатку жертвоприношення взяв я у синів Ізрайлевих від мирних жертов їх, та й оддав їх Аронові сьвященникові і синам його як вічну пайку їх від синів Ізрайлевих.
35. Се пай мировання Аронові і паймировання синам його від огняних жертов Господнїх, призначений їм з того дня, як допущено їх сьвященниками до служби Господеві,
36. Котрого заповідав Господь синамІзрайлевим давати їм того дня, як помазано їх: Установа віковічня в роди ваші.
37. Се закон про жертву огняну,хлібну і про жертву за гріх і про жертву за провину, і про жертву благальну і жертву мирну,
38. Що заповідав Господь Мойсейові на Синай горі того дня, як велїв синам Ізрайлевим приносити дари Господеві, в степу Синай.
рече Господь Мойсейові:
2. Возьми Арона й синів його, в ним і шати і миро і бичка на жерI тву за гріх і два барани і кошик опрісноків,
