Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/115

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

103

Третя книга Мойсея 7. 8.


ТРЕТЯ КНИГА МОЙСЕЯ 7. 8.

ною коржі прісні, замішані на олії, та ладки прісні, помащені олївю, і муку пшеничну, замішану на олії: балабушки политі олївю.

 13. Опріч коржів з квашеного хліба приносити мусить свій дар, вкупі з своєю жертвою подячною мирною.

 14. І приносити мусить він одноз усього того дару як жертвоприношенне Господеві; се буде сьвященникові, що бризкав кров мирної жертви, йому воно буде.

 15. 1 мясиво з жертви подячної, мирної, його треба їсти в день приносин; не зоставить нічого до ранку в його.

 16. А коли приніс його буде обітниця чи добровільна жертва, так того ж дня треба їсти його, а останок треба завтрішнього дня поїсти;

 17. Що ж останеться в мясива жертви на третій день, треба спалити на огнї.

 18. А коли їсти муть мясиво в жертви мирної на третій день, не прийметься вона і нї за що поставиться тому, хто приніс її: гидота буде; і душа, що їла її, візьме на себе гріх.

 19. Мясива ж того, до котрого доторкнеться що нечистого, не треба їсти, на огнї нехай згорить воно. Що ж до чистого мясива, то кожен чистий може їсти його.

 20. А душа, що з’їла мясива віджертви мирної, що буде Господеві, і бувши сама нечистою, викорениться душа та 8між людей своїх.

 21. 1 коли душа доторкнеться до чогонечистого, до нечистоти людської, чи до нечистої скотини, чи до нечистої огиди, та й попоїсть мясива в жертви мирної, ся душа викорениться зміж людей своїх.

 22. 1 рече Господь Мойсейові:

 23. Промов до синів Іврайлевих і скажи: Н іякого туку товариші, чи в овечок і кіз, не їсти мете.

 24. Тук із стерва і тук з того, щозьвір роздере, можна вам брати на потріб в усякій роботі, а їсти зовсім вам не можна.

 25. Всяка бо душа, що їсть тук ізскотини, котру приносять в огняну жертву Господеві, викорениться зміж людей своїх.

 26. І ніякої крові не їсти мете повсіх осадах ваших, чи з птаства чи із скотини.

 27. Всяка душа, що попоїсть якоїкрові, тая душа викорениться зміж людей своїх.

 28. І рече Господь Мойсейові:

 29. Промов до синів Ізрайлевих іскажи: Хто приносить жертву мирну свою, мусить подати Господеві свій дар від жертви мирної своєї.

 30. Рука його подасть огняну жертву Господеві; тук з погруддем мусить подати: погруддв, щоб принести його як жертву гойдану перед Господом. Ч ,

 31. І воскурить сьвященник тук нажертівнику, а погруддв буде Аронові й синам його.

 32. А лопатку праву вашої жертвимирної оддавати мете як дар гойданий сьвященникові.

 33. Которий зміж синів Ароновихприносить кров із мирної жертви і тук, тому буде лопатка права як пай.

 34. Погруддв бо гойданої жертви ілопатку жертвоприношення взяв я у синів Ізрайлевих від мирних жертов їх, та й оддав їх Аронові сьвященникові і синам його як вічну пайку їх від синів Ізрайлевих.

 35. Се пай мировання Аронові і паймировання синам його від огняних жертов Господнїх, призначений їм з того дня, як допущено їх сьвященниками до служби Господеві,

 36. Котрого заповідав Господь синамІзрайлевим давати їм того дня, як помазано їх: Установа віковічня в роди ваші.

 37. Се закон про жертву огняну,хлібну і про жертву за гріх і про жертву за провину, і про жертву благальну і жертву мирну,

 38. Що заповідав Господь Мойсейові на Синай горі того дня, як велїв синам Ізрайлевим приносити дари Господеві, в степу Синай.

Голова 8.

рече Господь Мойсейові:

 2. Возьми Арона й синів його, в ним і шати і миро і бичка на жерI тву за гріх і два барани і кошик опрісноків,