Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/127

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

115

Третя книга Мойсея 16. 17.


ТРЕТЯ КНИГА МОЙСЕЯ 16.17.


 25. А тук жертви за гріх пуститьз димом на жертівнику.

 26. А той, хто вів козла на відпущеннє, мусить свою одїж випрати і тіло своє у водї скупати; потім можна йому ввійти в табір.

 27. А бичка, що на жертву за гріх,і козла, що на жертву за гріх, котрих кров внесено в сьвятиню на спокутованнє, винесуть геть із табору, та й спалять на вогнї шкіри їх, і мясиво їх і кал їх.

 28. А той, хто палити ме їх, нехайповипирає одїж свою та скупає в водї тіло своє; а потім можна йому ввійти до табору.

 29. І буде установою вам віковічньою: Семого місяця, на десятий день місяця, будете впокорювати душі ваші, і нічого не робити, чи землянин, чи чужинець, що пробуває між вами.

 30. У той бо день покутувати месьвященник за вас, щоб очистити вас; будете чисті перед Господом од усїх провин ваших.

 31. Субота на спочинок буде про вас,і мусите впокорювати душі свої: установа віковічня.

 32. Буде ж покутувати такий сьвященник, що його помазано, і що сьвятять його, щоб служив сьвящену службу намість отця його; вдягати меться він в шати льняні, сьвященні шати;

 33. І покутувати ме за сьвятиню,і за соборний «намет, і за жертівник відправить покуту, і за сьвященників і ва ввесь люд громадський, зробить покуту.

 34. 1 буде се в вас установою віковічньою, щоб роблено покуту за синів Ізрайлевих, 8а всї провини їх раз в рік. І вчинив Мойсей так, як заповідав йому Господь.

Голова 17.

рече Господь Мойсейові:

 2. Промов до Арона та до синівйого і скажи їм: Ось що заповідав Господь глаголючи:

 3. Хто б то нї був із дому Ізрайлевого, що ваколов би вола, чи ягня, чи вівцю, чи кову в таборі, або хто б заколов 8а табором,

 4. Та не приніс його до входу громадського намета на жертву Господеві перед храминою Господньою, тому чоловікові буде полічена кров за гріх: кров пролив він, і викорениться чоловік той зміж люду свого;

 5. Се длятого, щоб сини Ізрайлевіприносили жертви свої, що заколюють їх у чистому полї, щоб вони подавали їх Господеві до входу в громадський намет сьвященникові, та заколювали їх як жертви мирні Господеві.

 6. І кропити ме сьвященник кровюна жертівник Господень коло входу в соборний намет і пускати ме з димом тук про любі пахощі Господеві.

 7. І не приносити муть уже потімжерти ідолам, з котрими блудно ходять. Установою віковічною буде се їм у роди їх.

 8. І промовиш їм іще: Хто б то,нїбув, чи з дому Ізрайлевого, чи з приходнїв, що між вами, що приносити ме всепаленнє чи жертву,

 9. 1 не подасть до входу в громадський намет на приніс Господеві, викорениться чоловік той із між людей своїх.

 10. 1 хто б то нї був із дому Ізрайлевого, чи з приходнїв, що пробувають між вами, хто їсти ме яку б то нї було кров, проти людини, що їсть кров, поверну лице моє і викореню її зміж людей.

 11. Бо в крові душа тіла, і призначив я її для жертівника, щоб роблено покуту за душі ваші; кров бо се, що чинить покуту за душу.

 12. Тим же то глаголав я Ізрайлевим синам: Нї одна душа 8між вас нехай не їсть крові; і приходень, що пробуває між вами, нехай не їсть крові.

 13. 1 хто б то нї був між синами Ізрайлевими, чи між приходнями, що між вами, що вловить животину чи птицю яку, що їдять, мусить вицідити кров її, і засипати її землею.

 14. Бо душа кожного тіла: кров його, се душа його; і сказав я Ізрайлевим синам: Крові з усякого тіла щоб ви не їли, бо душа кожного тіла се кров його; кожен, хто з'їсть її, викорениться.

8*