Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/132

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

120

Третя книга Мойсея 21. 22.


ТРЕТЯ КНИГА МОЙСЕЯ 21. 22.

приступати ме, щоб приносити хлїб Бога свого.

 22. Хлїб Бога свого в сьвятинї відвеликої сьвятощі і від сьвятощі можна йому їсти;

 23. Тільки до завіси нехай не приступає, і до жертівника нехай не приступає, бо в його сказа на тїлї, так щоб не зневажив сьвятинї моєї: я бо, Господь, осьвячую її.

Голова 22.

рече Господь Мойсейові:

 2. Промов до Арона й до синівйого, щоб оглядно держали себе перед сьвятими приносами синів Ізрайлевих, що посьвячують для мене, та не вневажали імени сьвятинї моєї. Я Господь.

 3. Скажи їм: Хто б то нї був у ваших родах, кожен з насіння вашого, що приступати ме до сьвятощів, що посьвячують сини Ізрайлеві Господеві, а нечисть його буде на йому, викорениться душа та від лиця мого. Я Господь.

 4. І кожний з насіння Ароновогопрокаженний, або течивий, не їсти ме сьвятих приносів, аж стане чистим. А хто торкнеться такого, що через трупа став нечистим, або такого в кого стїкає насїннє;

 5. Або хто торкнеться об повзаючуживотину, черев котру стане нечистим, або об чоловіка, через котрого стане нечистим від якої нечистоти, що на йому:

 6. Хто торкнеться об їх, нечистимстане до вечора; і неможна йому їсти сьвятого, але він мусить викупати тіло своє в воді.

 7. А зайде соньце, то чистим стане;і можна йому потім їсти сьвяте, бо се хлїб його.

 8. Падла й що зьвір розідре, не їстиме, щоб неопоганитись. Я Господь.

 9. І сповняти муть повеління мої,щоб не взяти на себе гріха і не вмерти за те, що зневажять їх. Я Господь, що сьвятить їх.

 10. І ніякий приходень не їсти месьвятого; хто в комірни в сьвященника або наймит його, неможна йому їсти сьвятого.

 11. А коли сьвященник купить раба за срібло, можна йому їсти з того; і ті, що родились у домівці його, можуть їсти.

 12. 1 коли дочка сьвященника будеза приходнем, то не їсти ме жертви, сьвятого приношення.

 13. Коли ж дочка сьвященника повдовіє чи розведеться з чоловіком, і дітей в неї нема, і вернулась вона в домівку батька свого, як вамолоду, батьківський хлїб їй можна їсти. Ніякому ж приходневі не можна їсти його.

 14. 1 коли хто ненароком в’ість сьвятого, нехай до його надбавить пятину того тай оддасть сьвященникові вкупі з сьвятим.

 15. 1 нехай ніхто не зневажає нічого сьвятого в синів Ізрайлевих, що приносять Господеві.

 16. І сим робом не беруть на дущугріха, що їдять сьвятощі їх. Я бо Господь, що осьвячую їх.

 17. І рече Господь Мойсейові:

 18. Промов до Арона й до синів йогоі до всіх синів Ізрайлевих, і скажи їм: Хто б то нї був із дому Ізрайлевого, чи 8 приходнїв в Ізраїлі, що приносити ме жертву свою, чи по якій обітниці своїй, чи по добрій волі приносять дари Господеві на всепаленнє,

 19. То, щоб залюбки було воно прийнято, треба приносити без скави, самця І8 СКОТИНИ ЧИ 8 ОВЄЧОК ЧИ 8 КІЗ.

 20. Нїчого, що має хибу, не приносити мете його; бо не буде на благоволеннє Боже про вас.

 21. 1 хто приносить жертву мирнуГосподеві, щоб сповнити обітницю, чи то приніс добровільний, І8 скоту або з овечок: без скази мусять бути про благоволеннє; не має бути жадної хиби в йому.

 22. Сліпого або зраненого, або надвереженого, або таке, що болячки в його, або коростявого, або паршивого, такої животини не приносити мете Господеві і не подавати мете їх на огняну жертву на жертівник.

 23. А бика або барана, в якого одинчлен або 8а довгий або за короткий, такого можна тобі принести як дар добровільний; але на обітницю не годиться таке.