Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/138

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

126

Третя книга Мойсея 26.


ТРЕТЯ КНИГА МОЙСЕЯ 26.


 17. 1 поставлю лице моє проти вас,і побють вас вороги ваші; і запанують над вами ненавидники ваші, і втікати мете, хоч ніхто не буде гонити за вами.

 18. Коли ж і тодї не послухаєте мене, так усемеро побільшу кари ваші за гріхи ваші.

 19. І зломлю пиху потуги вашої,і вроблю небо над вами як залізо, а землю вашу як мідь.

 20. 1 будете марнувати силу вашу,і не давати ме земля ваша жнива свого, а дерево на полї вашому не давати ме плоду свого.

 21. А коли ійти мете проти мене йне схочете слухати мене, так усемеро побільшу кари за гріхи ваші.

 22. 1 пущу вьвірину польову на вас,що вигубить дітей ваших, і пожере скотину вашу, і вас поменьшить, та й опустіють шляхи ваші.

 23. Коли ж і після сього не покаєтесь та ійти мете проти мене,

 24. Так і сам я ійти му проти вас,і сам я побю вас усемеро за гріхи ваші.

 25. І допущу на вас меча, що помотаться за завіт; а коли позабираєтесь у городи ваші, то пішлю морову кару серед вас, і віддам вас в руки ворогові.

 26. Як зломлю підпору вашу, хлїб,тодї пекти муть хлїб ваш десятеро молодиць в одній печі, і віддавати муть вам хлїб після ваги; і ви їстимете, та й не наїдати метесь.

 27. Коли ж і після сього не послухаєте мене да ійти мете проти мене,

 28. Так у палкому гніву ійти мупроти вас, і карати му вас усемеро ва гріхи ваші.

 29. І їсти мете тіло синів ваших,і тіло дочок ваших їсти мете,

 30. І вруйную високості ваші, і розібю стовпи ваші соняшні, та й кину трупа вашого на трупа ідольського, і гидувати ме душа моя вами.

 31. 1 зроблю городи ваші пустками,і спустошу сьвятощі ваші, і не прийму любих пахощів ваших.

 32. І спустошу країну вашу, так щой вороги ваші в’жахнуться, що пробувають у їй.

 33. 1 самих вас розпорошу проміжнародами, і з мечем пожену за вами; і опустіє земля ваша, а городи ваші обернуться в руїну.

 34. Тоді буде собота на землї по всїднї опустїння її, а ви самі опинитесь у вемлї ворогів ваших; тодї лежати ме вемля облогом, і втішати меться своїми соботнїми часами.

 35. По всї дні опустїння свого спочивати ме вона, черев те, що не віддихала в соботи ваші, як жили ви на ••о їй.

 36. А хто останеться в вас, на тогосерце наведу страх в вемлї ворога його: і гнати ме його шелест летючого листу, і втікати ме, як втікають від меча, і падати ме, хоч нїхто не гнати меться ва ним.

 37. 1 будуть падати одно через другого, наче перед мечем, хоч нїхто не гнати ме їх; і не буде в вас снаги, щоб остоятись перед ворогами вашими.

 38. 1 погибнете між народами, і пожере вас ворожа вемля;

 39. Хто ж останеться в вас, ті потануть в беваконнях своїх по ворожих вемлях, і в беваконнях батьків своїх вкупі в ними.

 40. 1 будуть тодї привнаватись вонив беваконнях своїх і в беваконнях батьків своїх, котрими спроневірились менї, та що ійшли проти мене,

 41. Та, що й я ійшов проти них, і загнав їх у 8емлю ворогів їх. А коли тодї впокориться необріване серце їх, і вони спокутують бевваконня свої,

 42. То я спогадаю завіт мій в Яковом, і також вавіт мій в Івааком, і вавіт мій в Авраамом спогадаю, і землю спогадаю.

 43. Бо опустіє після них вемля, і втішати меться соботнїми часами своїми в час опустїння свого бев них; самі ж вони приймати муть кару ва беззаконня свої, через те, так через те, що судами моїми погордували і душа їх установами моїми гидувала.

 44. Тільки ж і тодї, як пробуватимуть вони в землі ворогів своїх, не відкину їх від себе і не зогиджу їх собі так, щоб їх вигубити та зломити вавіт мій з ними; я бо Господь, Бог їх.

 45. Ні! Спогадаю задля їх же самихзавіт мій з предками їх, що вивів