142
Четверта книга Мойсея 11.
З, І назвали те врочшце Табера*, бо палало між ними поломя Господнє.
4. 1 почав мішаний народ, що бувміж ними, придумувати забаганки, та й сини Ізрайля плакали: Хто знов, мовляли, годувати ме нас мясивом?
5. Памятаємо рибу, що за дармо їлив Египтї, огірки й динї, пір і цибулю й чесник;
6. А тепер прагне душа наша; неманічогісінько, сама тільки манна перед очима нашими.
7. А манна була наче насіння корияндрове, а барва її як бделїон.
8. Блукали люде та й збирали її ймололи в жорнах, або товкли в ступах; і варили її в горшках, та й пекли 8 неї балабушкп; а смаком була вона, як смак у макуха.
9. І як падала роса на табір у ночі,то падала на його й манна.
10. І як почув Мойсей людей, щоплачуть по семях своїх, кожне кодо входу до свого шатра, і вельми запалав гнїв Господень, то стало тяжко Мойсейові.
11. 1 промовив Мойсей до Господа:Про що зробив єси горе слузї твому? І чом не знайшов я ласки перед лицем твоїм, що ваготу всього народу сего навалив єси на мене?
12. Хиба ж я почав увесь народ той,або породив його, що ти промовив до мене: Неси його на лонї твому, як нянька носить дитя; неси його в землю, що клятьбою обіцяв її батькам їх?
13. Звідки взяти менї мясива, щобнагодувати ввесь оцей люд? бо з плачем приступають вони до мене, говорючи: Дай нам мясива їсти!
14. Не в моготу менї одному нестилюд сей; бо за важко на мене.
15. І коли так чиниш зомною, такуже, коли знайшов я ласку перед лицем твоїм, лучче погуби мене, і нехай не бачу горя більше.
16. І рече Господь Мойсейові: Скличменї сїмдесять чоловіка із старшини в Ізраїля, про котрих знаєш, що вони старші між народом і проводорі його, і приведи їх до соборного намету, щоб вони стояли там з тобою.
17. І зійду я і поговоримо там з то* Пожежа бою, і возьму від духа, що на тобі, та й возложу на них, щоб несли з тобою тягар народу, та щоб не одному тобі нести його.
18. А людям скажи: Осьвятїтесь назавтра, так і їсти мете мясиво; плакали бо ви в слухи Господеві, говорючи: Хто дасть нам їсти мясиво? Та ж нам добре було в Египтї; і дасть вам Господь мясива, і їсти мете.
19. Не один день їсти мете, і не двадні, і не пять день, і не десять день, і не двайцять день.
20. А цілий місяць, аж покіль вертати меться і опротивіє вам; ви бо гордували Господом, що посеред вас, і плакали перед ним, нарікаючи: Чого се вийшли ми з Египту?
21. І сказав Мойсей: Народу, щоміж ним обертаюсь, шістьдесять тисяч піхоти, а ти промовив: Дам їм мясива, щоб їли цілий місяць.
22. Хиба дрібну й буйну скотинуповбивати, щоб стадо для них? Або хиба забрати всю рибу, щоб стала, для них?
23. І рече Господь Мойсейові: Хибаж за мала рука в Господа? Оце ж побачиш, чи справдиться слово моє, чи нї.
24. 1 вийшов Мойсей, і промовив долюду слова Господнї, і зібрав сїмдесять чоловіка ів старших народу і поставив їх навкруги намету.
25. І зійшов Господь у хмарі, і промовив до його, і взяв від духа, що був на йому, і положив на сїмдесять чоловіків старших. І сталось, як дух спустився на них, так стали вони пророкували; та опісля перестали.
26. Два ж чоловіки остались в таборі : один на імя Едьдад, а другий на імя Медад. І спустивсь на них дух, були вони записані, та не виходили до намету, і стали вони пророкувати в таборі.
27. І прибіг якийсь молодик, та йрозказав Мойсейові кажучи: Ельдад і Медад пророкують у таборі.
28. І відказав Йозуа Нуненко, щовслуговував Мойсейові 8 малку, і каже до Мойсея: Добродію мій, заборони їм.
29. І каже йому Мойсей: Чого тиревнуєш за мене? Нехай би ввесь люд