Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/154

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

142

Четверта книга Мойсея 11.


ЧЕТВЕРТА КНИГА МОЙСЕЯ 11.

З, І назвали те врочшце Табера*, бо палало між ними поломя Господнє.

 4. 1 почав мішаний народ, що бувміж ними, придумувати забаганки, та й сини Ізрайля плакали: Хто знов, мовляли, годувати ме нас мясивом?

 5. Памятаємо рибу, що за дармо їлив Египтї, огірки й динї, пір і цибулю й чесник;

 6. А тепер прагне душа наша; неманічогісінько, сама тільки манна перед очима нашими.

 7. А манна була наче насіння корияндрове, а барва її як бделїон.

 8. Блукали люде та й збирали її ймололи в жорнах, або товкли в ступах; і варили її в горшках, та й пекли 8 неї балабушкп; а смаком була вона, як смак у макуха.

 9. І як падала роса на табір у ночі,то падала на його й манна.

 10. І як почув Мойсей людей, щоплачуть по семях своїх, кожне кодо входу до свого шатра, і вельми запалав гнїв Господень, то стало тяжко Мойсейові.

 11. 1 промовив Мойсей до Господа:Про що зробив єси горе слузї твому? І чом не знайшов я ласки перед лицем твоїм, що ваготу всього народу сего навалив єси на мене?

 12. Хиба ж я почав увесь народ той,або породив його, що ти промовив до мене: Неси його на лонї твому, як нянька носить дитя; неси його в землю, що клятьбою обіцяв її батькам їх?

 13. Звідки взяти менї мясива, щобнагодувати ввесь оцей люд? бо з плачем приступають вони до мене, говорючи: Дай нам мясива їсти!

 14. Не в моготу менї одному нестилюд сей; бо за важко на мене.

 15. І коли так чиниш зомною, такуже, коли знайшов я ласку перед лицем твоїм, лучче погуби мене, і нехай не бачу горя більше.

 16. І рече Господь Мойсейові: Скличменї сїмдесять чоловіка із старшини в Ізраїля, про котрих знаєш, що вони старші між народом і проводорі його, і приведи їх до соборного намету, щоб вони стояли там з тобою.

 17. І зійду я і поговоримо там з то* Пожежа бою, і возьму від духа, що на тобі, та й возложу на них, щоб несли з тобою тягар народу, та щоб не одному тобі нести його.

 18. А людям скажи: Осьвятїтесь назавтра, так і їсти мете мясиво; плакали бо ви в слухи Господеві, говорючи: Хто дасть нам їсти мясиво? Та ж нам добре було в Египтї; і дасть вам Господь мясива, і їсти мете.

 19. Не один день їсти мете, і не двадні, і не пять день, і не десять день, і не двайцять день.

 20. А цілий місяць, аж покіль вертати меться і опротивіє вам; ви бо гордували Господом, що посеред вас, і плакали перед ним, нарікаючи: Чого се вийшли ми з Египту?

 21. І сказав Мойсей: Народу, щоміж ним обертаюсь, шістьдесять тисяч піхоти, а ти промовив: Дам їм мясива, щоб їли цілий місяць.

 22. Хиба дрібну й буйну скотинуповбивати, щоб стадо для них? Або хиба забрати всю рибу, щоб стала, для них?

 23. І рече Господь Мойсейові: Хибаж за мала рука в Господа? Оце ж побачиш, чи справдиться слово моє, чи нї.

 24. 1 вийшов Мойсей, і промовив долюду слова Господнї, і зібрав сїмдесять чоловіка ів старших народу і поставив їх навкруги намету.

 25. І зійшов Господь у хмарі, і промовив до його, і взяв від духа, що був на йому, і положив на сїмдесять чоловіків старших. І сталось, як дух спустився на них, так стали вони пророкували; та опісля перестали.

 26. Два ж чоловіки остались в таборі : один на імя Едьдад, а другий на імя Медад. І спустивсь на них дух, були вони записані, та не виходили до намету, і стали вони пророкувати в таборі.

 27. І прибіг якийсь молодик, та йрозказав Мойсейові кажучи: Ельдад і Медад пророкують у таборі.

 28. І відказав Йозуа Нуненко, щовслуговував Мойсейові 8 малку, і каже до Мойсея: Добродію мій, заборони їм.

 29. І каже йому Мойсей: Чого тиревнуєш за мене? Нехай би ввесь люд