151
Четверта книга Мойсея 18. 19.
дав я Левітам як наслїддє; тим то сказав я їм, що між синами Ізрайлевими не буде в них наслїддя.
25. І промовив Господь до Мойсея,кажучи:
26. А до Левітів скажеш так: Коли берете ви від синів Ізрайлевих десятину, що дав я вам як наслїддє ваше, так мусите принести жертву В08ношення Господеві, десятину від десятини.
27. 1 полічиться вам жертва возношення вашого, як зерно 8 току і як достаток винограднього точила.
28. От же й ви мусите приноситижертву Господеві від усїх десятин ваших, що берете їх від синів Ізраїля і давати мете від всього Аронові сьвященникові жертву возношення про Господа.
29. Від усього, що принесуть вам,будете давати всяку жертву возношення Господеві, посьвяти його з усього, що в найлучче.
30. І казати меш їм: Коли принесете що найлучче з того, так полічиться Левітам як дохід з току і як дохід 8 винограднього точила.
31. І можна вам їсти його в усякому місці, вам самим і домам вашим; бо се вам плата за вашу службу в соборному наметї.
32. І не буде вам 8а те гріха, колищо найлучче з того принесете, і не зневажите посьвятів синів Ізраїля і не помрете.
І рече Господь Мойсейові та Аронові: Се установа вакону, що заповідав Господь словами:
2. Скажи синам Ізрайлевим, щобпривели до тебе ялівку руду, без скази, таку що нема хиби на ній, що не було ярмо на ній;
3. 1 віддасьте її Елеазарові сьвященникові, і виведе він її геть перед табор, і заколють її перед ним.
4. 1 візьме Едеавар сьвященник кровіїї пальцем своїм, і покропить кровю на передній бік соборного намету сім раз.
5. І спалють ялівку перед очима його: шкіру її і мясиво її і кров її з гнойом її треба спалити.
6. І візьме сьвященник дерева кедрового та іссопу й кармазину та й кине в середину поломя, як палити муть ялівку.
7. 1 випере сьвященник одїж своюі викупає тїло своє в водї, а потім можна йому ввійти до табору; тільки ж нечистий буде сьвященник до вечора.
8. І хто палив її, мусить випратиодїж свою в водї, і викупати тїло своє в водї, і буде й він нечистим до вечора.
9. 1 збере попіл із ялівки який чистий чоловік, і висипить його за табором на місці чистому; і буде він для громади синів Ізраїля схований про воду очищення, що буде на очищеннє від гріха.
10. І випрати мусить, хто збірав попіл з ялівки, одїж свою, і буде до вечора нечистим. І буде синам Ізраїля і приходню, що пробуває між ними, віковічною встановою.
11. Хто доторкнеться мерця, трупаякої людини, нечистий буде сїм день.
12. Мусить очиститись водою сієюна третий день, і стане на семий день чистим; а як не очиститься на третій день, так не буде на семий день чистим.
13. Всякий, хто доторкнеться мерця,трупа якої людини, що вмерла, і неочиститься, той опоганив храмину Господню; викоренитись мусить ся душа з Івраїдя. Водою очищення він не покроплений, тому він нечистий; нечистота його ще на йому.
14. Се закон про людину, що вмерлав наметї: кожний хто входив в намет, і кожний хто був у наметї, нечистим буде сім день.
15. І всяка одкрита посудина, наякій нема привязаної покришки, нечистою буде.
16. І всякій хто в чистому полї торкнеться до вбитого мечем, чи до мерця, чи до костей чоловічих, чи до домовини, буде сім день нечистим.
17. І возьмуть, про нечистого, попелу І8 жертви спаленої на очищеннє, і наллють на його води текучої в посудину.
18. І візьме чистий чоловік гіссопута й умочить у воду, та й покропить на намет і на всю посудину і на всіх
