Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/165

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

153

Четверта книга Мойсея 20. 21.


ЧЕТВЕРТА КНИГА МОЙСЕЯ 20. 21.


 23. 1 рече Господь Мойсейові та Аронові під Ор-горою, на границях вемлї Едомової:

 24. Мусить прилучитись Арон до народу свого; бо не мав він увійти ввемлю, що я віддав синам Ізрайлевим за те, що ви противились повелінню мому при водах Мериви.

 25. Возьми Арона та Елеавара, синайого, та й приведи їх на Ор-гору;

 26. І зніми в Арона одїж його тавдягни в неї Елеавара, сина його, і прилучиться Арон і вмре там.

 27. І вчинив Мойсей, як ваповідавГосподь. І зійшли вони на гору перед очима в усієї громади.

 28. 1 зняв Мойсей з Арона одїж його,та й одягнув у неї Елеавара, сина його. І вмер Арон на верховині Оргори. І спустивсь із гори Мойсей та Єлеазар. І побачила вся громада, що вмер Арон, і плакав увесь люд Ізраїльський трийцять день.

Голова 21.

І прочув Канаанїй, царь Арадський, котрого осада була на полудні, що йде Ізраїль шляхом до Атарима, і став битись в Ізраїльом і позаймав деяких І8 між їх у полонь.

 2. І зробив обітницю Ізраїль передГосподом кажучи: Коли справді віддаси люд сей в руки мої, так понищу городи їх до нащаду.

 3. 1 почув Господь голос Івраїля, івіддав Канаанїїв в руки його; і він знищив їх і городи їх. І назвали врочище те Горма*.

 4. 1 рушили дальше від Ор-гори шляхом до Червоного моря, щоб обминути Едом землю. І впав дух у людей в дорозі.

 5. І почали люде говорити проти Бога і проти Мойсея: Нащо вивели ви нас, щоб нам повмирати в степу? Бо нема хлїба і нема води, і опротивіла нам вже тая нікчемна пожива.

 6. І наслав Господь на люд гадюкисараФи, і кусали вони людей; і много люду вимерло в Ізраїлі.

 7. Тоді приступили люде до Мойсеята й промовили до його: Согрішили ми, бо говорили проти Господа і проти * Знишеннв тебе; благай Господа, щоб відняв гадюк від .нас. І благав Мойсей за люд, і рече Господь Мойсейові :

 8. Зроби собі сараФа гадюку і повісьїї на тику; і станеться, що як укусить кого гадюка, і він погляне на неї, то зостанеться живим.

 9. 1 вробив Мойсей гадюку мідяну,та й повісив її на тику; і сталося, що як укусила гадюка людину, і вона повирнула на мідяну гадюку, то вісталась живою.

 10. І рушили сини Ізрайлеві в дорогу та й отаборились в Оботї.

 11. 1 рушили дальше від Обота і стали табором в Іе-Абаримі у степу, що розкинувся перед Моабом на схід соньця.

 12. Звідтам рушили вони та й отаборились над потоком Серед.

 13. А ввідтам рушили вони дальшета й отаборились по другім боцї Арнона, що в степу, а виходить із займаньщини Аморіїв. Бо Арнон границя Моабова, між Моабіями і Аморіями.

 14. Тим то й сказано в книзі боївГосподніх:

 15. Вагеб у Суфі і потоки Арнона;і злив потоків, що сягав до головного міста Ар, і тече по границі Моаба.

 16. А звідти рушили до Бейеру, сетой колодязь, про котрого казав Господь Мойсейові: Збери народ, і дам їм воду.

 17. Засьпівав тоді Ізраїль оцю пісню:У гору вода в колодязя! Сьпівайте про його! Колодявь той салі князі копали, дуки з народу, і сам законодавець жезлом пробивали.

 18. А із степу добирались дальше доМаттана.

 19. Ів Маттана в Нахалівль, а 8 Нахалівля до Бамота;

 20. А з Бамота в долину, що на полях Моаба, до верховин гори Пізга, що стремить над дикою полониною.

 21. І ціслав Ізраїль посли до Сигона, царя Аморійського, кажучи:

 22. Позволь перейти черев твою вемлю! Не будемо ввертати на поля і на виноградники, і не будемо пити води в колодязів; шляхом царським ійти мемо, покіль перейдемо твої займища.

 23. Та не дозволив Сигон Ізрайлевіперейти через займаньщину свою; і