Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/169

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

157

Четверта книга Мойсея 23. 24. 25.


ЧЕТВЕРТА КНИГА МОЙСЕЯ 23. 24. 25.


 31. І вчинив Балак, що сказав йомуБілеам, і жертвував він бичка & ба* рана на кожному жертівнику.

Голова 24.

І побачив Білеам, що добре в очу в Господа благословити Івраїля, і не пійшов, як перші рази, на ворожбу, а став лицем до степу.

 2. 1 зняв Білеам очі, та й побачивІвраїля, що таборивсь по поколіннях своїх, і зійшов на його дух Божий.

 3. 1 почав він приповідь свою і промовив: Білеам, синБеорія, до вас промовляв, той, кому, відкрились очі, рече і звіщав.

 4. Той рече, хто чув од Бога сї словапророчі; всемогущого він бачив, і чув серед ночі.

 5. Ой Якове! що за гарні намети утебе! Ізраїлю! Що за шатра в тебе таборові!

 6. Мов долини розпростерлись пишнота роскішно, мов дуброви над рікою, що Господь садив їх; мов кедри понад водою високо знялися, розростаючись по всяк час надять, ваблять око.

 7. Лити меш ти воду в відер, щоб твоєнасінне виростало й процьвітало на впокійних водах. Царь його ще переважить і царя Агага; царство його вівьме гору над всіма царствами.

 8. Вивів Бог його в Египту, силу однорожу; ворогів всіх пожере він, побє всі народи; поборовши їх потрощить кості в дикім полї; стрілами він повбиває усїх їх вапеклих.

 9. Ліг як лев він опочити, хто йогоровбудить? Благо, хто тобі радіє та благословляє; проклять, хто тебе не любить, клене, проклинає!

 10. 1 запалав гнівом Балак на Білеама, і сплесне він руками, і каже Балак Білеамові: Проклясти вороги мої покликав я тебе, і се навіть благословеннєм благословив вси їх оце вже три рави.

 11. Утікай же до своєї домівки! Хотів я шаною вшанувати тебе; та се вдержав тебе Господь од пошановання.

 12. І каже Білеам Балакові: Хибаж я й послам твоїм, що посилав їх вси до мене, не казав:

 13. Коли б давав менї Балак будинок свій повен срібла та золота, не переступив би я слова Господнього, вчинити що доброго, чи лихого по своїй волі. Що промовить Господь, те й мушу мовляти.

 14. Тепер ж оце йду до мого люду.Ходімо, так виявлю тобі, що робити ме навпослї народ той з твоїм народом.

 15. 1 почавши приповідь свою промовив він: Білеам се Беоренко рече — промовляв, той кому відкрито очі, рече і звіщав.

 16. Той, хто чув од Бога слово в ночі,в сновидінні, очі ж мав тоді закриті, а все ж таки бачив.

 17. Бачу його перед віччу, тількине сьогодні, бачу його, та не зблизька, чую в мому дусі: сходить зоря із Якова, здіймається берло з Ізраїля, та й поламле Моабіям роги. Сетовим синам потужно черепи потрощить, і виски їм неощадно всім порозбивав.

 18. Буде Едом із Сеїром у гіркій неволї, а Ізраїль добру славу ділами здобуде.

 19. Із Якова вийде той, хто царівз їх престолів поскидав, і пустками городи поробить.

 20. Побачивши ж Амалика, почавще одну приповідь: Первим Амалик зробився між всіма царствами, та до впадку похилився, і буде остатнім.

 21. А як побачив Кешів, сказав приповідь: Сїв ти, Кенію, на скелі* нерухомій твердо;

 22. Та Ассур тебе в тяжкую одведденеволю.

 23. Тоді сказав ще приповідь: Горе,горе, хто на сьвітї буде пробувати, як Господь такий допустить допуст на потужних!

 24. Припливуть з Киттиму суднааж у тую землю, та й Ассурове звоюють, підневолять царство.

 25. 1 встав Білеам та й пійшов і ставжити в домівці своїй; Балак теж пійшов своєю дорогою.

Голова 25.

І жив Ізраїль у Ситтимі, і став блудувати люд із дочками Моабовими;

 2. 1 стали вони кликати люд на жертви богам своїм.