Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/178

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

166

Четверта книга Мойсея 32.


ЧЕТВЕРТА КНИГА МОЙСЕЯ 32.


 7. Чого ж одхиляєте ви серце синівІврайлевих, щоб перейти в он тую вемлю, що наділив їм Господь?

 8. Так зробили батьки ваші, як япосилав їх у Кадес-Барнеа, розгледіти землю:

 9. Вони добрались до долини Зсколяі розглянули землю; а потім відхилили вони серце синів Ізраїля, щоб вони не йшли в землю, що наділив їм Господь.

 10. І запалав Господь гнівом тогочасу і поклявся словами:

 11. Люде ті, що вийшли з Египту,від двайцяти років і старше, не побачать 8ЄМЛЇ, що про неї я клявся Авраамові, та Ізаакові та Яковові, бо не зовсім слухали вони мене.

 12. Окрім Калеба, сина ЕФуна Кенизїя та Йозея Нуненка; сї бо завсїди ійшли слідом за Господом.

 13. І запалав Господь гнівом протиІвраїля, і допустив, щоб він блукав по степу сорок років, аж поки не вимерло все кодло, що коїло ледарство перед очима Господа.

 14. І се постали ви намість батьківваших, одрідде грішників, щоб іще побільшити лютість гнїва Господнього на Івраїля.

 15. Коли ж ви одвернетесь від його,так держати ме сей нарід ще довше у степу, і погубите ви увесь нарід сей.

 16. 1 приступили вони до його та йпромовляли: Побудуємо тут кошарі для стад наших і міста про дітвору нашу;

 17. А самі чим швидче узброїмосьта й рушимо поперед синів Іврайлевих, аж приведемо їх на займища їх; а діти наші остануться в утверджених містах задля осадників країни сієї.

 18. Не вернемось до господи нашої,поки кожен із синів Ізраїлевих не дістане наслїддя свого.

 19. Бо не хочемо ділити з ними наслїддя по другім боцї Йордані, тим що досталось нам наслїддв наше по сім боцї Йордані, на схід соньця.

 20. І каже їм Мойсей: Коли так зробите се діло, коли узброїтесь на війну перед Господом,

 21. І всї між вами, що узброєні, пійдуть перед Господом ва Йордань, покіль він не прожене ворогів своїх перед собою,

 22. 1 впокорена буде земля Господевіга ви тоді вернетесь, то будете безвинні перед Господом і перед Івраїльом; і буде земля ся власностю вашою перед Господом.

 23. А коли так не вчините, то согрішили ви проти Господа; і знайте, що гріх ваш знайде вас.

 24. Будуйте собі міста про малечувашу і кошарі про дрібну скотину вашу, та справдіте, що вийшло з уст ваших.

 25. І промовили сини Гадові і синиРубенові до Мойсея так: Слуги твої вчинять, що добродій наш повелів нам.

 26. Малеча наша, жени наші, стаданаші й уся наша скотина будуть там, у городах Гілеада;

 27. Твої ж слуги, усї на війну увброені, пійдуть перед Господом на війну, як добродій мій промовив.

 28. 1 повелів про них Мойсей Єлеазарові, сьвященникові, та Йозейові Нуненкові, та головам батькових поколінь Ізраїля;

 29. 1 каже до них Мойсей: Коли всїу8бровні сини Гадові і сини Рубенові перейдуть з вами перед Господом через Йордань, і впокорена буде земля ся перед вами, так оддасьте їм у державу Гілеад землю;

 30. Коли ж не узбровні перейдутьвони з вами, тоді нехай оселяться між вами в Канаан землї.

 31. І відповіли синове Гадові та синове Рубенові кажучи: Як кавав Господь слугам твоїм, так зробимо.

 32. Перейдемо узбровні перед Господом у Канаан землю, а наша наслїдня держава нехай по сїм боцї Йорданї буде.

 33. І наділив їм Мойсей, синам Гадовим та синам Рубеновим та половині покоління Манассії, сина Йосифового, царство Сигона, царя Аморіїв, та царство Ога, царя Базанського, землю з городами її, у всіх границях її, міста по всій країні.

 34. І побудували сини Гадові: Дибон да Атарот та Ароер,

 35. Та Атарот-ШоФан, та Язер, таЙогбега,