Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/184

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

172

Пята книга Мойсея 1. 2.


ПЯТА КНИГА МОЙСЕЯ 1. 2.

до гір Аморіїв, що дав нам їх Господь, Бог наш.

 21. Глань, Господь, Бог твій, наділив тобі сю землю; ійди, займи її, як казав тобі Господь, Бог батьків твоїх; не бійсь і не падай духом!

 22. Но всї ви приступили до менеі мовляли: Пошлемо поперед людей, щоб розгледіли нам сю землю та й дали знати, якою дорогою нам підійматись, і на які городи йти нам.

 23. І добре було по моїй думці седіло; і взяв я зміж вас дванайцять чоловіка, по чоловікові з покоління.

 24. І рушили вони і знялись на гори, та й дійшли до бколь-долини, та й розгледіли землю.

 25. 1 набравши плодів землі, спустились вони до нас. І принесли нам вістку кажучи: Добра земля, що дає нам Господь, Бог наш.

 26. Та не хотіли ви ійти і противились слову Господа, Бога вашого.

 27. 1 стали ви бурмотіти по наметахваших, мовляючи: Зненавидів нас Господь і вивів нас із Египецької землі, щоб нас віддати в руки Аморіям та й вигубити нас.

 28. Куди нам ійти? Браттє нашевзяло нам одвагу сказавши: Люд більший і рослїйший від нас, міста великі і утверджені під небо, і навіть синів Енакових ми там бачили!

 29. Тодї промовив я до вас: Не лякайтесь і не бійтесь їх! . ЗО. Господь, Бог ваш, що йде поперед вами, він воювати ме за вас, як се вчинив в Египецькій землі перед очима вашими.

 31. І в степу, де бачив єси, що Господь, Бог твій, нїс тебе, як чоловік носить сина свого, по всій дорозі, що нею йшли ви, поки дійшли до місця сього.

 32. Та не вірували ви Господеві, Богу вашому,

 33. Що йшов поперед вами в дорозі,щоб вишукати вам місце, де можна вам отаборитись; поночі в поломі, щоб бачити вам дорогу, що нею йшли ви, а за дня у хмарі.

 34. 1 почув Господь голос ваших розмов, і запалав гнівом, і поклявся словами:

 30. Не бачити ме ніхто з сїх людей,І8 сього злого кодла тієї доброї 8ЄМЛЇ, що я клявся дати батькам вашим,

 36. Окрім Калеба Єфуненка! Він бачити ме її, і дам йому і синам його землю, по котрій ступав, він бо вовсїм йшов слідом за Господом.

 37. І на мене теж розгнівивсь Господь кажучи:

 38. 1 ти не прийдеш туди! Йозей Нуненко, що стоїть пе]зед тобою, він прийде іуди; утверди його, він бо мав віддати її в наслїддв Іврайлеві.

 39. А діточки ваші, що про них виказали: на здобич будуть вони, і сини ваші, що тепер не розберуть ще добра від зла, вони прийдуть туди, і їм дам її, і вони запанують над нею.

 40. Ви ж повернітесь і рушайте встеп, в дорогу Червоного моря!

 41. І відказали ви й промовили домене: Согрішили ми перед Господом; пійдемо в гори і бити мемось, як заповідав Господь, Бог наш. І підперезавши кожен з вас зброю свою, пустились ви в гори, не обдумавши.

 42. І рече менї Господь: Промов доних: Не йдіть і не бийтесь, бо не буде мене серед вас; щоб не побили вас вороги ваші!

 43. І промовив я до вас, та ви непослухали; і спротивились ви слову Господньому, і як очайдухи пустились в гори.

 44. І вийшли проти вас Аморії, щожили на горах тих, та й гнались за вами ройом, і розпорошили вас від Сеїру до Горми.

 45. Вернувшись ви стали плакатиперед Господом; та не слухав Господь голосу вашого і не вважав на вас.

 46. І пробували ви в Кадесї довго,лічивши днї, скільки ви були там.

Голова 2.

Потім повернули ми та й рушили дальше степом до Червоного моря, як велів мені* Господь, і довго ми обминали Сеїр-гори.

 2. І промовив до мене Господь:

 3. Досить довго ви обходили сї гори,поверніте на північ.

 4. А людові повели, кажучи: Будететепер переходити через займища братів ваших, синів Єзавових, що жи