Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/192

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

180

Пята книга Мойсея 7. 8.


ПЯТА КНИГА МОЙСЕЯ 7.8.

ж саме вробить Господь, Бог твій, 8 усїма народами, що їх боїшся;

 20. Надто ж іще пішле Господь, Богтвій, і шершенів між них, поки не погинуть ті, що позоставались поховав* шись перед тобою.

 21. Не лякайся перед ними! Бо Господь, Бог ваш, між вами, великий і страшний Бог.

 22. 1 прожене Господь, Бог твій, народи сї, одного за другим перед тобою; не можна тобі знищити їх разом, а то намножилось би проти тебе польового 8віра.

 23. І віддасть їх тобі Господь, Богтвій, і пустить на них великий пострах і замішанне, аж поки не погинуть.

 24. І віддасть він в руки тобі царівїх, і знівечиш їх імена спід небес. Ніхто не устоїть проти тебе, поки не

8НИЩИШ ЇХ.


 25. Тисячі постатї богів їх попалишогнем; не поривати меш очей на срібло і золото в них і не брати меш собі, щоб не попасти тобі в сітку; бо се гидота перед Господом, Богом тво

••

їм;

 26. І не вносити меш гидоти в дімтвій, щоб не статись як і воно проклятим; мерзитись мусиш ним і ненавидіти його, бо прокляте воно.

Голова 8.

Всї заповіді, що заповідаю тобі сьогодні, будете додержувати сповняючи їх, щоб були живі і множились і прийшли в землю, що про неї клявся Господь батькам вашим.

 2. І мусиш памятати всї дороги, щоними водив тебе Господь, Бог твій, усї сорок роки, по степу, щоб впокорити тебе, щоб випробовувати тебе, щоб довідатись, що в тебе в серці, чи додержувати меш заповіді його, чи нї.

 3. 1 впокорював тебе, і морив тебе голодом ; і годував тебе манною, що не внав її, і не знали батьки твої, щоб ти довідався, що не хлїбом тільки живе людина, а всім, що промовляють уста Господні, і тим живе людина.

 4. Одїж твоя не розлетілась на тобіі ноги твої не попухли за сорок років.

 5. І мусиш знати в серцї твому, щоГосподь, Бог твій, карав тебе, як чоловік карав сина свого.

 6. Тим же то мусиш додержуватизаповіді Господа, Бога твого, ходити дорогами його і боятись його.

 7. Бо Господь, Бог твій, уводить тебе в гарну землю, у землю водяних потоків, криниць і озер, що пробиваються по долинах і по горах;

 8. У землю пшениці і ячменю і винограду й смоківниць і гранатової деревини; в землю оливного дерева, багатого на оливу і в землю медом багату,

 9. В землю, де ти не в нужді їстимеш хлїб і де нічого не бракувати ме тобі; в землю, де камінне желїзне, іде в горах можна тобі викопувати мідь.

 10. Щоб попоївши ти до сита, прославляв ти Господа, Бога твого, 8а добру землю, що дав тобі.

 11. Бережись, щоб не забувати тобіпро Господа, Бога твого, як не додержувати меш заповіді його і присуди його і установи його, що їх заповідаю тобі сьогодня!

 12. Щоб, як їсти меш і будеш ситий,і побудуєш гарні домівки і ровгосподаруешся в них,

 13. І намножиться буйна і дрібнаскотина в тебе, і стане в тебе багацько срібла й волота, і буде множитись все, що в в тебе,

 14. Щоб не неслось у гору серце твоєі ти не забув Господа, Бога твого, що вивів тебе 8 Египецької землі, 8 дому неволі;

 15. Що водив тебе величезним і страшенним степом, де пекельні гадюкисараФи і шкорпіони, і суш безводна, та що точив тобі води з кременистої скелі;

 16. Годував тебе в степу манною, щоїї не знади батьки твої, про те, щоб упокорити тебе, і проте, щоб випробувати тебе, щоб добро чинити тобі в будуччинї твоїй, *

 17. І щоб ти не казав в серцї свому:Сила моя й потуга руки моєї вдобули менї сї маєтки!

 18. А мусиш памятати про Господа,Бога твого, що він дає тобі силу вдовувати маєтки; щоб він додержав завіт свій, котрим він клявся батькам твоїм, як се нині сталось.