Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/193

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

181

Пята книга Мойсея 8. 9.


ПЯТА КНИГА МОЙСЕЯ 8. 9.


 19. 1 станеться, коли ти забудеш проГоспода, Бога твого, та пійдеш за интими богами, і станеш служити їм і покланятись перед ними, то я сьвідчусь перед вами сьогодні, що певно ви погибнете;

 20. Так само, як ті народи, що губить їх Господь поперед вами, так і ви 8гинете за те, що не слухаєте голосу Господа, Бога вашого.

Голова 9.

/Слухай, Івраїлю! Ти сьогодні перечу ходиш через Йордань, щоб увійти й запанувати над народами, що більші й потужніщі за тебе, і заняти міста великі й утверджені під саме небо*

 2. Над народом великим і високорослим, над синами Енакіїв, що 8навш їх і чув про них: Хто встоїть проти синів Енака?

 3. Знай же, що Господь, Бог твій,іде поперед тебе як огонь пожераючий; він сам їх вигубить і сам їх нахилить перед тобою; і ти проженеш їх і знищиш їх чим скорше, так як тобі казав Господь.

 4. Як випре їх Господь Бог твій,перед тобою, не мовляй: За праведність мою привів мене Господь, Бог мій, опанувати сю землю, і за беззаконство сих народів Господь вигубив їх передо мною.

 5. Не за праведність твою і не заправоту серця твого ти увіходиш сюди, щоб заиняти вемлю їх, а за беззаконність сих народів Господь, Бог твій, проганяв їх перед тобою та щоб справдити слово, що ним клявся Господь батькам твоїм, Авраамові, Ізаакові і Яковові.

 6. Так знай же, що Господь, Богтвій, дав тобі сю гарну вемлю на оселю не ва твою праведність; бо вале* клий ти народ.

 7. Памятай, не забувай, як прогнївляв еси Господа, Бога твого, в степу! З того дня, як вийшов еси з Египту, аж до вашого приходу на* се врочиЩе, ви упираєтесь проти Господа. В. І під Горебом прогнівили ви Господа; і ровлютився Господь на вас так, що хотїв був вигубити вас.

 9. Як вийшов я на гору, щоб приняти камяні таблиці, таблиці завіту, що вчинив його Господь із вами, то пробував я на горі сорок день і сорок ночей, хлїба не їв я і води не пив,

 10. І дав менї Господь дві камянітаблиці, писані пальцем Божим; а на їх були написані всї ті слова, якими розмовляв з вами Господь на горі із* серед поломя, в день соборний.

 11. Тоді, як скіньчилось сорок дніві сорок ночей, дав Господь мені дві камяні таблиці, таблиці завіту.

 12. 1 рече до мене Господь: Устань,спустись чим скорше звідсї! Бо нарід твій, що вивів єси з Египту, вледачів, швидко вони покинули дорогу, що я заповідав їм, зробили собі вилиту постать.

 13. І промобив до мене Господь: Бачив я нарід сей, та ось він упертий нарід.

 14. Ійди від мене геть, я вигублю їхі вітру імя їх спід небес, і зроблю тебе людом більшим і потужніщим 8а них.

 15. І я повернувся та й спустивсьІ8 гори, а гора палала поломем, і на обох руках в мене дві камяні завітні таблиці.

 16. І глянув я, та й бачу, ви согрішили проти Господа, Бога вашого; ви зробили собі вилитого бичка; швидко ви звернули з дороги, що її заповідав вам Господь.

 17. І вхопив я обидві таблицї, та йкинув їх обома руками моїми і розбив їх перед очима вашими.

 18. 1 припав я до 8емлї перед Господом сорок день і сорок ночей, як перше, хлїба не ївши й води не пивши, за всі гріхи ваші, якими ви согрішили, витворюючи ледаче перед очима Господа, чим ви дразнили його.

 19. Бо лякався я гнїва і лютості,якою закипів Господь на вас, так що хотїв погубити вас. Та послухав Господь мене й сим разом.

 20. 1 на Арона вельми гнївавса Господь, так що хотїв був згубити його, та благав я тоді й за Арона.

 21. А бичка, гріх ваш, що ви зробили, взяв я і спалив його огнем, і розбивши в грудки, розмолов їх аж порохом стали: і викинув я сей порох до потока, що із гори збігав.