Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/222

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

210

Книга Ісуса Навина 3. 4.


210 КНИГА ІСУСА

із родів Ізрайлевих, по одному з кожнього покоління.

 13. І скоро зупиняться в Йорданській водї еьвященники, що несуть ковчега Господа всієї землї, вода Йорданська перестане текти і стояти ме наче стїна.

 14. Як же народ рушив з своїх наметів, щоб ійти через Йордань, і сьвященники понесли скриню завіту поперед люду,

 15. То, як тільки несучі ковчега,увійшли в Йордань, і ноги сьвященників, що несли скриню завіту, замочились в водї, — Йордань же виступав під жнива всюди з берегів своїх,

 16. Зупинилась тодї вода, що теклазгори, і стояла як мур аж до міста Адаму, та аж до Сартана; та ж вода, що ішла у низ до степового моря, до Соленого моря, стекла зовсім:

 17. 1 народ переходив навпроти Ерихона; рьвященники ж, що несли скриню закону Господнього, стояли зупинившись на суші посеред Йордані, тим часом, як усї сини Ізрайлеві переходили по сухому дну, покіль увесь народ перейшов через Йордань.

Голова 4.

Як же перейшли всї люде через Йордань, сказав Господь Йозейові:

 2. Возьми із народу дванайцять чоловіка, ПО ЧОЛОВІКОВІ 8 кожнього покоління,

 3. І повеліть їм: Возьміте звідтіля,8 посеред Йордані, з того місця, де стояли ноги сьвященників, дванайцять каменів, та й понесіть їх І8 собою тай покладіте на ночлізї, де обляжетесь про сю ніч.

 4. І покликав Йозуа дванайцять чоловіка, що призначив із синів Ізраїля, по чоловікові з кожнього покоління,

 5. І повелїв їм Йозей: Ідіть передковчега Господа, Бога вашого, на серед Йордані, та вовьми кожен 8 вас по каменню на плечі, по лїчбі поколінь синів Ізрайлевих,

 6. Щоб були вони у вас повсячаснимзнаменнем; як питати муть вас колись ваші сини: Про що се камінне в вас?

 7. Ви відказувати мете їм: Се проте, що вода Йорданьска перестала текти перед скринею вакону Господ

НАВИНА 3. 4.

нього, як вдна переходила через Йордань. Вода Йорданьска перестала текти; так і мусить се камінне бути синам Іврайлевим памятником на всї вічні часи.

 8. І вчинили сини Ізраїля так, якповелїв їм Йо8ЄЙ,і взяли дванайцять каменів впосеред Йордані, як Господь велів Йозейові, по лїчбі поколінь Ізрайлевих, і перенесли їх І8 собою на те місце, де обночувались, та й поскладали їх там.

 9. А Йозуа поставив посеред Йордані дванайцять каменів на тому місці, де стояли ноги сьвященників, що несли скриню сьвідчення, і стоять вони там по сей день.

 10. Сьвященники же, ті, що несликовчега, стояли посеред Йордані, покіль закінчилось усе, що заповідав Господь Йозейові промовити до людей, вгідно з усїм, що заповідав Мойсей Йоаейові, і покіль нарід сквапно переходив.

 11. Як же попереходили всї люде,перейшов і ковчег Господень і сьвященники поперід народу.

 12. А Рубенїї, Гадїі і пів поколінняМанассіевого перейшли збройно передом синів Ізрайлевих, як ваповідав їм Мойсей.

 13. Силою до сорока тисяч збройноголюду двинули вони перед Господом на війну в Ерихонські степи.

 14. Того дня звеличив Господь Йо8ея в очу всього Ізраїля, і вони держали його тепер високо, так як Мойсея поки було віку його.

 15. І сказав Господь Йовейові:

 16. Повели сьвященникам, що несуть скриню сьвідчення, щоб вийшли з Йордані.

 17. І повелїв Йо8ЄЙ сьвященникамкажучи: Вийдіть із Йоманї!

 18. І як повиходили з Йордані сьвященники, що несли ковчега Господнього, і скоро стали їх ноги на суші, вернулась вода Йорданська на прежне місце, та й зайняла всюди береги, як перше.

 19. Нарід же повиходив І8 Йорданідесятого дня первого місяця, та й отаборивсь у Галгалї на східній стороні від Ерихону.

 20. Ті ж дванайцять каменнів, що