Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/223

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

211

Книга Ісуса Навина 4. 5. 6.


КНИГА ІСУСА

взяли вони з Йордані, поставив Йозей в Галгалї,

 21. І сказав до синів Ізраїля так:Коли ваші сини питати муть колись у батьків своїх: Що се за камінне? " 22. То скажете синам вашим: Ізраїль перейшов тут черев Йордань сухоніж, ^23. Бо Господь, Бог ваш, висушив Йорданську воду перед вами, аж покіль ви перейшли, так само, як зробив Господь, Бог ваш, із Червоним морем, що висушив перед нами, аж покіль ми перейшли,

 24. Щоб усї народи на землі знали,що рука Господня потужна, щоб ви боялись Господа, Бога вашого, поки вашого віку.

Голова 5.

Як же всї царі Аморійські по тім боцї Йордані на заході, і всї царі Канаанські, що жили понад иморем, почули, що Господь висушив Йорданську воду перед синами Ізрайлевими, докіль вони перейшли, так удались вони в тугу і не стало в них духа проти синів Ізрайлевих.

 2. Того часу повелїв Господь Йовейові: Пороби собі камяні ножі, та й почни обрізувати синів Іврайлевих!

 3. І поробив собі Ісус камяні ножіта й пообрізував синів Ізраїля на підгіррі Відрізків.

 4. І ось про що Йозуа пообрізував:Усї люде, що вийшли з Египту, скілько було їх мужого полу, увесь війсковий люд, повмірали в дорозї на пустині після того, як вийшли з Египту.

 5. Всї ж ті, що вийшли, були обрізані; усїх же, которі породились у пустині в дорозї з того часу, як вийшли вони з Египту, не обрізувано;

 6. Бо сорок років Ізрайлитяне блукали в пустині, покіль усї мужі спосібні до війни, що вийшли з Египту, вимерли, тому що не слухали вони слів Господніх; а Господь клявсь їм, що не побачать землі, котору 8 клятьбою обіцяв батькам їх, наділити їм 8емлю текучу молоком та медом;

 7. Та на їх місце поставив сини їх;сих Йозей й пообрізував; бо вони були не обрізувані, тим що в дорозї їх не обрівувано.

НАВИНА 4. 5* 6. 211


 8. Як же пообрізувано всїх до одного,пробували вони на свойму місці в таборі, аж покіль повигоювались.

 9. І сказав Господь Йозейові: Сьогодні зняв я з вас сором Египецький. Тим і проложено прізвіще тому місцю Галгал (сьміховище) по сей день.

 10. І оставали сини Ізрайлеві в Галгалї, тай сьвяткували паску на чотирнайцятий день місяця ввечорі там на степах Ерихонських.

 11. І їли вони на другий день паскинеквашений хлїб та пражене зерно із уроджаю тієї землї того ж самого дня.

 12. На другий же день пересталападати манна, як вони стали їсти хлїб з уроджаю тамешної землі; і не було більш манни у синів Ізрайлевих. Оце ж харчувались вони вже в тім роцї 8 уроджаю Канаан землї.

 13. Як стояв же Йозуа під Ерихоном, зняв він рав очі та й бачить, що стоїть навпроти його чоловік із голим мечем у руцї. І приступив до нього Ісус та й питає: Чи ти наш, чи 8 ворогів наших?

 14. А той відказав: Нї, я гетьманвійська Господнього, і прийшов тепер сюди. І впав Йозуа на лице своє та й поклонивсь йому; тодї питає в його: Пане, що ж повелиш ти слузї свойму?

 15. Рече тодї гетьман війська Господнього до Йозея: Іззуй обуву твою з ніг твоїх, бо місце, де стоїш, сьвяте. І вчинив так Йозуа.

Голова 6.

УЕрихонї ворота були зачинені, а зачинивсь він зі страху перед синами Ізраїля, так що нікому не можна було виходити й увіходити.

 2. І сказав Господь Йозейові: Водамтепер тобі на поталу Ерихон вкупі 8 його царем і військовими мужами.

 3. Будете обходити місто навкругивсї спосібні до війни по одному разу, а чинити меш так шість день рядом;

 4. І сїм сьвященників нехай носятьсїм труб із баранячого рога перед кивотом; на семий же день обійдете місто сїм раз, а сьвященники трубити муть у труби.

 5. Як же затрублять ювилейні тру

14*