221
Книга Ісуса Навина 13. 14.
21. 1 всї городи на поділлі і все царство Сигона, царя Аморійського, що царював у Езбонї, що його убив Мойсеп укупі з князями Мадіямськими, Евієм і Рекемом і Зуром і Гуром і Ре’бою, князями Сигоновими, що панували в тій землї;
22. А віщуна Билеама Беоренка убили сини Іврайлеві равом в иншими, що їх побили мечем.
23. А (вахідню) границю в Рубенїївробила скрівь Йордань. Се було насліддв Рубеніїв, по родах їх, містах і селах їх.
24. 1 наділив Мойсей поколінню Гадовому, синам Гадовим, земельню державу по родах їх:
25. Границя була Леєр і всї містаГалаадські, та половина 8емдї Аммонійської до Ароера, що стоїть на захід сонця від Рабби,
26. Та від Гесбона до Рамат-Мицфиі Бетониму, і від Маганаїму до ваймшца Дебирського.
27. Далїй на подідлї Бет-Гарам і БетНимра і Снхот і ЗаФОН, останок царства Сигонового, царя Езбонського, 8 Йорданню яко гряницею аж до подуденнього конця Киннеретського моря, по тім боцї Йордані на схід сонця.
28. Се наслїдня держава (деяких)родин Гадових, міста й села їх.
29. Мойсей наділив і половині покоління Манассіввого вемельну державу; надїлив же ось чим (деякі) родини в півколїнї Манассіевому:
30. Займище їх простягалось від Маганаіма через увесь Базан, через усе царство Огове, царя Базанського і через усї села Яірові в Базанї, шістьдесять міст;
31. А половина Галааду, та Астароті Едрея, головні городи в царстві Ота, царя Базанського, досталось синам Махировим Манассівнковим, половиш синів Махирових, по родам їх.
32. От що дав Мойсей у степах Моабійських, по тім боцї Йордані, на схід сонця навпроти Ерихону.
33. Однакже поколінню Левіїномуне надїлив Мойсей ніякого наслїддя: Господь, Бог Ізрайлїв він сам їх наслїддв, як він й обітував їм.
От що посіли в наслїдню державу сини Ізрайлеві у Канаан землі, що поділили між ними Елеазар сьвященник та Иозуа Нуненко та старші голови в поколіннях Ізраїльских:
2. А поділили через жереб, як заповідав Господь через Мойсея про девять 8 половиною поколінь;
3. Бо ДВОМ 8 половиною поколіннямуказав уже Мойсей по тім боцї Йордані їх наслїдню державу, а Левіям не надїлив нїякогоонаслїддя між ними.
4. Бо від синів Йосифових пійшлидва поколїння, Манассій та ЕФраїм, а Левіям не дано ніякого земляного наділу в (обітованій) землі, тілько міста про житла та пасовища, що тягли до них, про їх скотину та про їх проче майно.
5. Як заповідав Господь Мойсейові,так і вчинили сини Ізраїля, як ділили землю.
6. Тодї приступили Юдині сини доЙозуї в Галгалї, і Калеб Ефуніенко Кенезіець промовив до його: Ти знаєш, що сказав Господь про мене й про тебе Мойсейові, чоловікові Божому, в Кадес-Барне.
7. Було мені тоді* сорок год віку, якпосилав мене раб Господень Мойсей з Кадес-Барне на ровглядини, в (обітовану) землю, й я приніс йому звістку по щирому пересьвіду мойму.
8. Земляки мої, що ходили зомноювідняли в люду ввесь дух, тим часом, я виявив себе в повні* слухняним до Господа, Бога мого.
9. Того дня заклявсь Мойсей так:Істовно, тобі та потомкам твоїм упаде в наслїдню державу на вічні часи та земля, що ноги твої ступали по їй; бо ти явив себе вповнї слухняним до Господа, Бога твого!
10. Оце ж Господь, справджуючи обітницю свою, держить мене на сьвітї сорок і пять год з того часу, як Господь вирік слово се Мойсейові, тим часом як Ізраїль блукав по пустині, а тепер мені* вже вісїмдесять і пять років віку.
11. 1 досі* ж я почуваюсь таким сильним як і тоді, коли посилав мене Мойсей. Моя снага з того часу однакова
