224
Книга Ісуса Навина 17. 18.
І поколінне Манассіево осягнуло свою часть, бо він був перворідень у ЙосиФа. Махирові, перворідневі Манассієвому достався Галаад та Басан, бо він був воїн.
2. Осягли й инші потомки Манассіїні свою пайку родина за родиною: потомки дітей Абнезерові, потомки Гелекові, потомки Асриїлеві, потомки Сехемові, потомки ГеФерові і потомки Семидині: Се мужські потомки Манассіеві Йосифєнкові родина за родиною.
3. У ЗелоФгада ж, ГеФеренка, Галааденка, Махиренка, Манассіенка, та не було синів лиш дочки, а були вони на імя: Магла, Ноа, Хогла, Милка та Тирза.
4. 1 приступили вони перед Елеазара,сьвященника, та перед Йозуу Нуненка і перед князів і промовили: Господь ваповідав Мойсейові наділити нам наслїддя між братами нашими. б. От і впало Манассіеві десять частин — окрім Галаад-землї і Базана, по тім боцї Йордані:
6. Бо й дочки, потомки Манассіїні,осягли наслїддє між синами його; а Гилаад земля досталась иншим потомкам Манассіевим.
7. їй ціла ж гряниця Манассіева відАсира на Михметат, на схід сонця від Сихему; потім тягнулась гряниця праворуч до осадників Ен-Таппуахських.
8. Земля ж Таппуах дісталась Манассії, а місто Таппуах на самій гряницї Манассїєвій допавсь ЕФраїміям.
9. Далїй йде гряниця до Кана-річки,на полуднє від річки. Сї городи належать до Ефраїміїв хоч лежать між містами Манассієвими, а потім іде гряниця Манассіева на північ від річки й кінець їй над морем. 10- Що було на полудні, те було Ефраїмове, а що на півночі, Манассіеве, а море гряничить їх. На півночі ж гряничились вони з Асиром, а на сході з Іссахаром.
11. Ще ж належали до Манассії уІссахара і Асира: Бет-Сан з його містами; Іблеам з його містами; осадники Ен-Дорські з їх містами; осадники Таанахські 8 їх селами; осадники Мегиддонські 8 їх селами і третя часть НаФета.
12. Манассії невдолїли однакож прогнати осадників названих городів; так вдалось Канаанїям задержатись у сїй країні.
13. Як же вбились сини Ізраїля в потугу, зробили вони Канааніїв своїми данниками, а зовсім повиганяти їх не повиганяли.
14. Тодї поставили Йосифії передІсусом таку річ: Як се дав ти мені тільки один жереб й одну частину в наслїдьню державу, дарма що я налічую в себе надто багато людей, бо Господь благословляє мене й досі?
15. І відказав їм Йовуа: Коли налічуєш у себе надто багацько людей, так іди в ліси, та й прорубай собі просторою» у землї Фере8Іиській і РаФаїмській (велетенській), коли Ефраїм гори надто тісні тобі.
16. І промовили Йосифії: Не зможемо дістатись до гір, бо в усїх Канааніїв, що живуть на поділлї, є залізні боєві колесницї, так у тих, що живуть у Бет-Сеані й його містах, як і в тих що живуть на Езреель-долинї.
17. І сказав Йо8уа домові Йосифовому, Ефраїмові та Манассіеві так: Ти налічуєш багацько людей й вбивсь у велику потугу, так не тобі вдоволнятись однім тільки жеребом.
18. Тобі бо й нагірня вемля достанеться. Коли се гай, так мусиш вирубати його; тодї впаде тобі й пограничнє займище; мусиш бо повиганяти Канаанїїв, дарма що в їх 8адЇ8НІ колесницї і що вони потужні.
І зібралась разом вся громада Ізраїлська в Силомі, і поставила там громадський намет, бо земля була підневолена їм.
2. Було ж між синами Ізраїля щесїм поколінь таких, що не досталось їм іще наслЇ£нь0Ї держави.
3. І сказав Иовуа Ізрайлитянам: Докіль ще гаятись мете йти та вабрати в державу прочу землю, що Господь, Бог ваших батьків, дав вам?
4. Виберіть з між себе по три мужі8 кожнього покоління, так як я пошлю їх, щоб вони метнулись і прой