12
Перва книга Мойсея 9. 10.
11. І постановлю заповіт мій з вами: що нїяке тїло не вимре вже од потопньої води, і не буде вже потопу водного, щоб спустошити всю землю.
12. І рече Господь Бог Ноягові: Ось вам знаменнє заповіту, що я дав між мною і вами і між усякою живою душею, яка єсть з вами в роди вічні:
13. Райдугу̀ мою покладаю в хмарі, щоб вона була знаменом заповіту між мною і землею.
14. І станеться, як наведу хмари понад землею, що зъявиться веселка моя в хмарі.
15. І спогадаю заповіт мій, що постав між мною і вами, і між усякою живою душею в усякому тїлї: що не буде вже води потопньої на погибель усякому тїлу.
16. А буде райдуга̀ моя в хмарі, і дивитись му на її, щоб спогадати заповіт вічний між Богом і землею, і між усякою живою душею і всяким тїлом, яке єсть на землї.
17. І рече Бог Ноягові: Се знаменнє вмови, що постановив я проміж мною і усяким тїлом, яке єсть на землї.
18. Сини ж Ноягові, що повиходили з ковчега, були: Сем, Хам і Яфет. Хам же був отець Канаанів.
19. Троє сих сини Ноягові, і від них порозсївались люде по всїй землї.
20. І почав Нояг бути ратаєм на землї і насадив виноград.
21. І пив вино, та й упився і лежав обнаживши ся у наметї свойму.
22. І побачив Хам, отець Канаанів, наготу батька свого, і вийшовши геть оповідав обом братам своїм.
23. І взявши Сем та Яфет гуню, накинули її на плечі собі та й ійшли дивлячись назад, і прикрили наготу батька свого, а лиця їх дивились назад, і наготи батькової не бачили вони.
24. Отверезився ж Нояг од хмелю свого, та й довідався, що вчинив йому підстарший син його,
25. І рече: Ой щоб же ти долї не мав, Канаане! Рабом що найнисшим служити меш браттї.
26. Хвала Господеві! Се Бог мого Сема. А ти, Канаане, рабом у них будеш.
27. Розшируй Яфета і дай йому, Боже, седїти у Сема, у брата в наметї, а ти, Канаане, рабом у них будеш.
28. І пожив Нояг по потопі триста і пятдесять год;
29. І було всїх днїв Ноягових років деватьсот пятьдесять, і вмер.
Се ж постань синів Ноягових, Сема, Хама та Яфета, і понароджувались їм сини по потопі.
2. Сини Яфетові: Гомер та Магог, та Мадай, та Яван да Тубал, та Месех, да Тирас.
3. А сини Гомерові: Аскеназ та Рифат та Тогарма.
4. А сини Яванові: Елиса, да Тарсис, Киттим та Доданим.
5. Від сих розселились люде в країнах невірних, по землях своїх, по мовах своїх, по родинах своїх, по племенах своїх.
6. А сини Хамові: Куш та Мизраїм, да Фут, да Канаан.
7. А сини Кушові: Себа та Гавила, да Сабта, да Рахма, да Сабтека; а сини Рахмові: Шеба та Дедан.
8. І появив Куш Нимрода. Сей почав бути велетнем на землї.
9. Сей був велетень ловець перед Господом; тим і мовляли: як Нимрод, велетень ловець перед Господом.
10. Царюваннє ж його роспростерлось на Бабилон, і Ерех, і Аккад, і Калне у Синеяр землї.
11. Із тієї землї вийшов Ассур, та й збудовав Ниневу і Регобод-Ір, і Калаг,
12. І Резен між Ниневою і Калагом; було то місто велике.
13. Від Мизраїма родились Людій, Анамій, Легавій і Нафтухій,
14. І Патрусїй, Каслугій, від котрих пійшли Филистимцї, да Кафторій.
15. Від Канаана ж родились Зидон, його перворідень, та Хет,
16. Євусій, та Аморій, та Гергасїй,
17. Та Гевій, да Аркей, да Синей,
18. Та Арвадїй, та Земарій, да Гаматїй; а потім розродились родини Канаанські.
19. А займище Кананеїв сягало від Сидону до Герару, до Гази, до Содому і Гоморри й Адами й Зевоіму аж до Лаши.
