Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/244

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

232

Книга Ісуса Навина 24.


232 КНИГА ІСУСА НАВИНА 24.

очима, що я допустив на Египтян; потім пробували ви немалий час у пустині*.

 8. А звідтіля двинув я вас у землюАморіїв, що седїли осадами по тім боцї Йордані*, і воювали вони з вами, та я подав їх вам на поталу, і ви осягли землю їх у державу і я вигубив їх перед вами.

 9. Потім устав Балак Зіпоренко, царьМоабійський, і бив на Ізраїля. І послав він кликати Білеама Беоренка, щоб вас прокляв.

 10. Однакже я не схотів слухати Білеама; він же ще й надто благословив вас, і сим робом визволив я вас з рук його.

 11. Потім перейшли ви за Йорданьі дойшли до Ерихону, і били на вас осадники Ерихонські, Аморії, Ферезії, Канаанїї, Гетії, Гергазії, Гевії та Евузії, і подав я вам їх на поталу.

 12. 1 послав я шершні поперед вас,і прогнали вони їх перед вами, двох царів Аморійських. Не мечем твоїм і не луком твоїм се сталось.

 13. І наділив я землею вас, в якійти не трудився, і городами, що їх ви не будували, а одначе ви осїлись у них; виноградниками й оливними садами, що не насаджували ви, а пожиткуетесь ними.

 14. Оце ж бійтеся Господа і служітьйому щиро та вірно, та відпихайте геть боги, що їм ваші предки по тім боці ріки й у Египтї служили, а служіте Господеві.

 15. Коли ж не любо вам служитиГосподеві, так вибирайте тепер, кому хочете служити: чи богам, що їм служили предки ваші, що жили по тім боці ріки, чи богам Аморіїв, що в землі* їх ви тепер живете; я ж і мій дом служити мем Господеві!

 16. Відказав тоді люд й казав: Нї!не буде того, щоб ми покинули Господа, щоб служити иншим богам!

 17. Нї! Господь нашим Богом; се вінбув, що вивів нас і батьків наших із Египту, де ми були неволники, привів сюди і перед нашими очима чинив сї великі чудеса, і всюди нас оберегав у дорозі, що нею ми ходили, й між усіма народами, що через них ми проходили.

 18. І попроганяв Господь попереднами всї народи, й Аморіїв, осадників бувших у сій землі. Тож і ми служити мемо Господеві, бо він Бог наш!

 19. І рече Йозуа до люду: Не зможете ви служити Господеві, бо він сьвятий Бог; ревнивий Бог він; не стерпить вам переступи ваші й гріхи ваші!

 20. Як покинете Господа і служитимете чужоземнім богам, він одвернеться від вас і попустить допуст на вас і погибель, після того як перше посилав вам благодать.

 21. І відказав люд Йозуйові: Нї, волимо служити Господеві!

 22. Рече тоді* Йозуа до люду: Ви сьвідки за себе самих, що вибрали службу Господеві? І мовляли вони: Так, ми сьвідками!

 23. Повідкидайте ж геть богів чужоземнїх, які в між вами, і прихиліте ваші серця до Господа, Бога Ізрайлевого!

 24. І мовляли люде Йозуйові: Волимо Господеві, Богу нашому, служити і гласу його слухати!

 25. І постановив Йозуа того дня завіт з народом, і дав їм там у Сихемі закон і право.

 26. 1 написав Йозуа сї слова в книзізакону Божого, і взяв камення великого та й поставив там під дубом, що був при храминї Господній.

 27. 1 промовив Йозуа до всього люду:Дивітесь, сей камінь сьвідкувати ме проти нас, бо він чув усї слова, що глаголав до нас Господь; тим і мусить бути сьвідком проти вас, щоб не зрадили ви Бога вашого.

 28. Після сього відпустив Йозуа нарід, кожного в його державу.

 29. По сих бувальщинах умер Йозуа, син Навина, Господень раб, ста і десяти год віку,

 30. І поховано його в ваймищі наслїдньої держави його в Тамнат-Сараа на Ефраїмовій горі, на північ від Гаас гори.

 31. І служив Ізраїль Господеві докіль жив на сьвітї Йозуа та старшина, що попереживала Ісуса, і знала всі дії, що вдіяв Господь про Ізраїля.

 32. Кости ж Йосифові, що Іврайлитяне принесли з Египту, поховано