Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/246

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

234

Книга Суддїв 1. 2.


КНИГА СУДДІВ 1. 2.


 24. І вувдріли ровглядники чоловіка,що йшов у город, і сказали йому: Ось покажи нам, де можна вломитись у город, так ми тобі подякуємо.

 25. Він і показав їм, де можна вломитись у город, і завоювали вони город у крівавому бою, чоловіка ж того і всю родину його випустили.

 26. Той чоловік подавсь у Гетійськувемлю, вбудував город і проложив йому прізвище Луз. Так вветься він і по сей день.

 27. І Манассій не прогнав осадниківіз Бет-Сана і присілків його, осадників Дора з урочищами його, осадників Іблеаму з урочищами його, та осадаиків Мегидди з урочищами його. Так і вдалось Канаанїям зістатись на житлї в цій країні.

 28. Як же вбивсь Ізраїль у потугу,зробив він Канаанїїв свойми крепаками, а повиганяти не повиганяв,

 29. 1 Ефраїм не повиганяв Канаанїїв,що жили в Газері; так і вістались Канаанїї на житлі в Газері. ЗО. І Зебулон не повиганяв осадників Китронських і осадників Наглолських; так і зостались Канаанїї проміж ними на житлї, та й платили їм дань.

 31. 1 Ассер не повиганяв осадниківАкковських і осадників Сидонських і Ахлавських, Ахвивських, Гелвийських, Афєківських та Реховських.

 32. От і жили Ассерії серед Канаанїїв, осадників тої землі, бо не повиганяли їх.

 33. І НаФталїй не повиганяв осадників Бет-Самиських й осадників БетАнама, і жив серед Канаанїїв, що державшій землею; осадники жБет-Самиські вробились крепаками їх.

 34. Аморії ж стіснили Данїїв у горахі не давали їм спускатись на поділлє.

 35. 1 остались Аморії на горі Херес,в Аялонї й у Саалбимі. Як почав же брати над ними гору дом Йосифів, поробились вони крепаками.

 36. І роспростерлось займище Аморіїв від Скорпийонового проходу далеко в гори.

Голова 2.

І з’явивсь ангел Господень із Галгала в Бохим, і сказав: Вивів я вас із Египту і привів у 8емлю, що заприсяг про неї батькам вашим, і обітував: Не зламлю моєї вмови 8 вами по віки;

 2. Ви ж не чинїте ніякої мировоївгоди з осадниками сієї землї; нї! мусите їх жертівники руйнувати. Та не послухали ви повеління мого. Що ви вчинили ?

 3. Оце ж глаголю вам: Не проганятиму їх перед вами, щоб вони були колючками під боки вам, а боги їх сіттю вам.

 4. Як же промовив ангел Господеньсї слова до всїх синів Івраїля, почав нарід у голос плакати.

 5. Черев се проложено тому врочищові призвіще: Бохим*. І жертвували вони там Господеві.

 6. Як же відпустив Йовуа нарід,лаштувались тодї сини І8раїля в дорогу, щоб осягти вемлю в державу — кожен у свою наслїдню державу.

 7. І служив нарід Господеві покільжив на сьвітї Йовуа та вначнїщі люде, що попереживали Йозуу й що вбачали всї великі дії Господні, що він чинив Ізрайлеві.

 8. 1 вмер Йозуа Нуненко, Господеньраб у сто і в десять год віку.

 9. І поховали його в займищі наслїдньої держави його, у Тамнат-Сараї на Ефраїм-горах, на півночі від Гаасгори.

 10. Як же й увесь той рід відійшовдо батьків своїх, а після них прийшов на сьвіт рід инший, люде, що Господа не знали, нї його дїл, що він чинив Ізраїлеві,

 11. То почали сини Івраїля чинити,що Господеві було не до вподоби, і покланятись Баалам.

 12. Они покинули Господа, Бога батьківського їх, що вивів їх з Египту, та бігали за иншими богами, ва богами народів, що жили навкруги й припадали ниць перед ними, і гнівили Господа.

 13. Як покинули ж вони Господа йпочали вшановувати Баала да Астарти,

 14. Запалав тоді гнїв Господень наІвраїля і віддав їх він жаківникам * Місце пл&чу.