Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/250

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

238

Книга Суддїв 5. 6.


238 КНИГА СУДДІВ 5. 6.

ся в долину пішки. Тільки у племен Рубена була невгода.

 16. Ой чи довго ж вам седїти посеред вівчарень, таприслуховатись блеянню стад? Так, у племен Рубенових була незгода. П. Галаад живе собі тихо за Йорданню, а Данові чого боятись із кораблями? А й Ассер опочивав уз морські затони.

 18. Забулон же (люд-одвага), душусмерті оддав він; так і НаФталїй на гори на високі знявся.

 19. Повиходили до бою царі, царіКанаанські в Танаах у вод Мегидонських,та не здобули анї трохи срібла.

 20. Воювали з неба зорі, били на Сигару, (із доріг своїх на його) виступили боєм.

 21. Той Кисон, бурчак (потужний),різко рвав і нїс їх. Поток Кедумим, потік Кисон. Жени, душе моя, сильних у ростїч!

 22. Ои ламалися ж у коней копитавід бігу, від утечі сильних.

 23. Проклинайте Мероз, каже ангелГосподень, прокленїть, прокленїть осадників його, що не прийшли на підмогу Господеві, на поміч Господу 8 сильними своїми!

 24. Ти ж бувай благословенна міжжінками, Яїле, Геберихо Кенеянко, між жінками в шатрах бувай благословенна!

 25. Він води прохав у тебе, молокадала ти; піднесла ти в пишній чаші сьвіжого, густого.

 26. Праворуч колка вхопила, лїворуч довбеньку, наскрізь голову проткнула (пишному) Сизарі.

 27. В ноги їй упав — простягся,в ноги їй упав він, і лежав без духу лїжма, лїжма ліг убитий.

 28. Мати же Сигари в вікно позирав,крізь решітку позирав, і так промовляв: гаються щось колесницї, не тупотять коні!

 29. З князївень же розумніші гарноїй толкують, а сама вона слова їх залюбки мовляв:

 30. Певно ще паюють добич, одномупо дївцї чи й по дві; а луп Сизарин — шати златопшті, в мережках барвистих шати, 8няті з плечей врага.

 31. Господи! нехай так гинуть всїтобі противні, люде ж вірні най, як сонце на востоцї, сяють! І втішалась супокоєм 8ЄМЛЯ сорок год.

Голова 6.

Як почали ж сини Іврайлеві ходити таким робом, що був не до вподоби Господеві, подавав Господь їх на поталу Мадиянїям черев сїм год.

 2. 1 тяготїла рука Мадиянїїв над Ізраїлем, і сини Ізрайлеві поробили собі перед Мидиянїями деговшца в горах та печері в скелях.

 3. І що понасівають було Ізрайлитяне, наступлять на їх Мидиянїї, Амаликїї, і ті що жили на востоцї;

 4. Та й отаборяться навпроти нихта й нївечять уроджай аж по Газу, і не зоставлять нічого на прожиток Ізраїлеві, нї овечки, нї вола, нї осла.

 5. Бо наступали чабануючи (зі скотом) та з наметами, і бувало їх як сарани, безліч і самих їх і верблюдів, і кочували вони по всїй землї, пустошачи її.

 6. Оце ж вельми ослаб Івраїль черезМадиянїїв. І заквилили тоді сини Ізрайлеві до Господа.

 7. Як же покликнули Ізрайлитянедо Господа на Мадиянїїв,

 8. Послав Господь пророка до синівІзрайлевих, і промовив пророк: Тако глаголе Господь, Бог Ізрайлїв: Вивів я вас із Египту, визволив ізвідти, де ви були рабами;

 9. 1 вирятував вас із руки в Египтїїві з рук усїх ваших гнобителів, і по виганяв їх поперед вами, і наділив їх землю вам,

 10. І говорив до вас: Я Господь, Богваш; не вшановуйте богів Аморійських, що в їх вемлї ви живете; та ви не слухали голосу мого.

 11. 1 прийшов ангел Господень тайсів під дубом ув Офрі, що належав до Йоаса, потомна Авіезерового, саме тодї як син його Гедеон молотив пшеницю в печері, щоб сховати її від Мадиянїїв.

 12. І явивсь йому ангел Господень ірече до його: Господь 8 тобою, хоробрий чоловіче!

 13. А Гедеон йому: Добродїю, колиГосподь із нами, так чого ж оце все склалось нам? і де всї чудеса його,