Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/252

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

240

Книга Суддїв 6. 7.


240 КНИГА СУДДІВ 6. 7.

суха, тодї знати му, що вирятуєш Ізраїля моєю рукою.

 38. Так і сталось: Як витискав вінрано вранцї руно, так настїкала повна миска води.

 39. Однакже Гедеон промовив Господеві: Ой нехай твій гнїв не загориться на мене, коли ще раз промовлю! Дозволь менї ще одну пробу з руном ізробити: нехай воно тілько сухе буде, усюди ж роса впаде на землю!

 40. І дав так Господь у ту ніч, щоруно тількі було сухе, усюди ж на землї лежала роса.

Голова 7.

Уранцї встав Еробаах, се є Гедеон, 8 усїма людьми, що були при йому, та й отаборились вони коло криницї Гарод. Табір же Мадиянський стояв на північ від його, коло горба Море на поділлі.

 2. І сказав Господь Гедеонові: Людей в тебе надто багацько, так що я не можу подати Мадиянїїв у руки їх, а то б Ізраїль пишався передо мною та казав би: Моя рука вирятувала мене.

 3. Оце покликни покликом, щоб людечули: Хто почувається боязьким і трусливим, нехай собі вертається від гори Галаада. І вернулось людей двайцять і дві тисячі, так що зісталось тільки десять тисячей.

 4. І рече Господь Гедеонові: Ще побагацко людей. Веди їх до водопійла, щоб менї там їх випробувати. Про которого скажу тобі: Сей нехай іде з тобою, той і йти ме; а про которого скажу: Сей нехай не йде, той і не буде йти.

 5. Тодї повів людей до водопійла. Ірече Господь Гедонові: Хто хлептати ме воду язиком, як хлепчуть собаки, того станови окроме, так само й того, хто стане навколішки, щоб пити.

 6. Налїчено ж тих, що хлептализ руки, триста чоловіка, всі ж инші люде становились навколішки, щоб напитись води.

 7. 1 сказав Господь Гедеонові: Тромасотнями чоловіка, що воду хлептали, вирятую вас і подам Мадиянїїв в руки ваші, усї ж инші люде нехай вертають кожний у домівку свою.

 8. Тоді взяли вони харчі в людей ітруби їх до себе; усїх же Ьрайлитян роспустив він по домівках, і вдержав тільки триста чоловіка. А табір Мадиянїйський стояв під ними на долинї.

 9. Повелїв же йому тієї ночі Господь: Устань, іди в табір униз: бо я подаю його тобі на поталу.

 10. Коли ж боїшся туди вибратись,так ійди з твоїм слугою Фурою в та6ір;

 11. І підслухай, що там говорять.Тоді наберешся духу пробратись туди. Він і пійшов із своїм слугою Фурою, та й пробравсь близенько до військових людей у таборі.

 12. Було ж там як сарани Мадиянїя,Амалика і тих що 8 востоку таборян, а верблюдів їх безліч, як піску на морському березі.

 13. Як підобрався ж Гедеон, от і росказує один одному свій сон словами: Снивсь мені сон, що котивсь ячмінний книш по Мадиянїйському таборові; докотивсь до гетьманського намету і ударив в нього так, що намет упав і перевернувсь до гори та й розпався.

 14. А другий каже: Се не що инше,як меч Гедеонів Иоасенка Ізрайлитянина; Бог подав йому в руки Мидиянїїв і ввесь табір.

 15. Як же почув Гедеон оповіданнєсну і його віщуваннє, припав він богобоязливо до землі, вернувся зараз до Ізраїлського коша та й гукне: Вставайте! бо Господь подав табір Мадиянїйський нам на поталу.

 16. Тоді поділив триста чоловіка натри військові купи і дав їм усім труби та порожні глеки в руки; у горшках же були каганці.

 17. І звелів їм: Позирайте на менета й робіте так само, як я:

 18. Як затрублю я в труби вкупіз усїма, що будуть при мені, затрубіте й ви так само в труби з усїх боків навкруги коша та й кричіте: Меч Господень і Гедеонів!

 19. От і пробравсь Гедеон із стомачоловіками, що були при йому, в початку середньої ночньої сторожі до краю табору, а там саме перемінено