Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/255

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

243

Книга Суддїв 9.


КНИГА СУДДІВ 9.

(фіїи): Ходи, прийми царюванне над нами!

 11. Та смоква (ФІїа) відказала їм:Чи то ж мені понехати мої солодощі й дорогі ягоди мої, щоб бути вивисшеною між деревами?

 12. Тоді промовили дерева до виноградини! Царюй же бо над нами!

 13. Виноградина ж відказала їм: Чименї ж та покинути соковину мою. що звеселяв й богів і людей, щоб датись вивиспшти між деревами?

 14. Тоді всі дерева промовили до тернівки: То хоч ти царюй над нами!

 15. Терновий же колюка відказавдеревам: Коли справді хочете помазати мене на царя над вами, дак ідіте ховайтесь у мойму холодку. Як же не схочете, запалає полумє з тернівки та й пожере кедри Ливанські.

 16. Оце ж міркуйте, чи чесним і праведним робом ви поступили, зробивши царем Абимелеха? та чи гарно ви вчинили в Еробаалом й його родиною, й як відплатили добродійства його?

 17. За вас воював панотець мій і одважував душу свою, й визволив вас їв потали в Мадиянїїв,

 18. А ви тепер встали проти домубатька мого, ви синів його, сімдесят мужів, убили на одному камені, та поставили Абимелеха, сина раби його, царем над городянами Сихемськими, бо він родоколїнник вам!

 19. Коли ви сьогодні чесним і праведним робом ходили коло Еробаала й його родини, так утішайтесь Абимелехом, а він вами нехай втїшаєсь;

 20. Коли ж нї, так нехай запалаєполомє від Абимелеха та й пожере городян Сихемських й осадників Милдоських, і нехай вапалає поломє від городян Сихемських й осадників Миллоських, та й жере Абимелеха!

 21. І вник Йоатам і втїк у Беер, ітулився там на нивинї, ховаючись перед братом своїм Абимелехом.

 22. Абимелех же царював три годинад Ізраїлем.

 23. 1 попустив Бог злому духові ввійти між Абимелеха й городян Сихемських, так що городяне Сихемські перестали Абимелехові коритись,

 24. Щоб відомстився злочин на семидесятках синів Еробаалових, і щоб їх кров упала на брата їх Абимелеха, що повбивав їх, і на городян Сихемських, що допомогли йому вбити братів своїх.

 26. Оце ж настановили городяне Сихемські проти його людей в васїдку, й грабили вони кожнього приходня ; по доровї. І довідавсь Абимелех про се.

 26. Тим часом прийшов Гаал Ебоденко в родоколїнниками своїми в Сихем, і ходили вони по Сихему, й горожане Сихемські няли віри йому.

 27. 1 повиходили вони в поле, й збирали виноград свій, і давили вино в точилах і сьвяткували подячне сьвято, ходили в храм бога свого, й їли й пили та кляли Абимелеха.

 28. І говорив тоді Гаал Ебоденко:Хто такий Абимелех, а хто Сихем, щоб нам підневолюватись йому? Хиба він не син Еробаалів, а слуга його Зебул не гетьманом у його? Лучше служити потомкам Гемора, батька Сихемового, про що же нам підневолюватись йому?

 29. Коли б хто дав сей люд під моюруку, я прогнав би Абимелеха. І сказано про се Абимелехові й говорено: Збирай більше війська та й виходи.

 30. Як дочувсь ж Зебул, городськийотаман, про Гаалові Ебоденкові речі, взяла його досада.

 31. І послав тайком посланців доАбимелеха й звелів сказати йому: Прийшов Гаал Ебоденко в свояками своїми в Сихем та й бурить проти тебе місто

 32. Тож вибирайсь у ночі вкупі з військовим людом, що маєш при собі, та й заляж у полі;

 33. Уранці ж рано, скоро 8Ійде сонце, рушай і наступи на город. Як же він вийде проти тебе 8 людьми, що має при собі, так чини з ним, що й як зможеш.

 34. І встав Абимелех уночі з військовими людьми, що мав при собі, й залягли вони чотирма купами проти Сихемцїв залягом.

 35. Як же Гаал вийшов у міські ворота, вискочив Абимелех із засади в людьми, що мав при собі.

 36. Побачив Гаал військовий люд ікаже Зебулові: Он спускається військо в вершини гір! А Зебул відказує: іб*