Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/257

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

245

Книга Суддїв 10. 11.


КНИГА СУДДІВ 10. 11.'

їля, і віддав їх в руки Филистіям і в руки Аммонїям.

 8. Ті мучили й гнобили Ізрайлитянвід того року вісїмнайцять років, усїх синів Івраїля по тім боцї Йордані в землі Аморійській, що в Галаадї.

 9. До того ж іще перейшли АммонїїЙордань, щоб наступити й на Юду, Бенямина й на дом Ефраїмів, так що Ізраїль був у великій нуждї.

 10. 1 покликнули сини Ізраїля до Господа й промовляли: Провинили ми проти тебе, що покинули нашого Бога та служили Баалові.

 11. І відказав Господь синам Ізрайлевим: Чи не пригнітали ж вас Египтїї, Аморії, Аммонїї та Филистії,

 12. Та Сидонїї, Гамаликії та Мадиянїї? Тодї звали ви до мене, й я рятував вас із рук їх;

 13. Ви ж покинули мене та служилибогам другим; за те я не стану рятувати вас вже далїй:

 14. Ійдїт собі та лучше до тих богів,що вибрали собі; нехай рятують вас в тїснотї.

 15. 1 промовили тодї сини Ізрайлевідо Господа: Провинили ми; чини з нами все, що схочеш, тільки визволь нас тепер.

 16. 1 повідкидали від себе чужі боги£ почали служити одному Господу, й не стерпів він злиднів Ізраїля.

 17. Змовились тоді Аммонїї та й отаборились у Галаадї. Зібрались і сини Іврайлеві та й отаборились під Мас

СИФОЮ.


 18. Нарід же й князі Галаадські мовляли один до одного: Хто розпочав би війну з Аммонїями, той буде головою над усїма осадниками Галаадськими.

Голова 11.

алаадїй Ефтай був чоловік хоробрий; він родився од блудницї; в Галаадї родився Ефтай.

 2. І як жона Галаадова народилайому сини, а сини її повиростали, прогнали вони Ефтая і сказали йому: Тобі в нашій родинї нема наслїддя в нами: бо ти син другої жінки.

 3. От і вник Ефтай од братів своїх,і пробував у вемлї Тоб: і вібрались там круг Ефтая волокити та й ходили за ним.

245


 4. Після якогось часу рогпочали Аммонїї війну в Івраїлем.

 5. Як же розпочали Аммонїї з Ізраїлем війну, пійшла старшина Галаадська, щоб увяти ЕФтая 8 Тоб-землї.

 6. І мовляли вони до ЕФтая: Іди донас та й гетьмануй над нами, й будемо воювати з Аммонїями.

 7. Відказує ЕФтай начальникам Галаадським: Хиба ж то не ви зворогували на мене і прогнали 8 моєї родини?

 8. Старшина ж Галаадська промовила до Ефтая: Тому ж то тепер ми й прийшли до тебе, й коли пійдеш 8 нами та воювати меш із Аммонїями, так будеш головою над нами, над усіма осадниками Галаадськими.

 9. І відказав Ефтай старшині Галаадській: Коли мене вернете, щоб воював я Аммонїїв і Господь віддасть їх у мої руки, то чи справді буду я в вас головою?

 10. І відказали Галаадські начальники ЕФтайові: Нехай буде Господь сьвідком між нами, що ми так вчинимо, як ти оце сказав.

 11. Пійшов тодї Ефтай з старшиноюГалаадською, і настановив його народ головою й гетьманом над собою, й приніс ЕФтай усї свої бажання перед Господа в МассиФІ.

 12. І послав ЕФтай посли до царяАммонїйського з таким наказом: Що тобі до мене, що наступаєш на мене, щоб мою землю пустошити війною?

 13. І відказав царь Аммонїйськийпослам ЕФтайовим: Ізраїль, ідучи з Египту, відняв у мене землю від Арнону до Ябоку й до Йордані, так верни її тепер подобру.

 14. 1 послав ЕФтай удруге посли доцаря Аммонїйського,

 15. І наказав їм промовити: От щокаже ЕФтай: Ізраїль не відіймав у Моабіїв та в Аммонїїв їх землї;

 16. А як ійшов із Египту, і дійшовстепом до Червоного моря, й прийшов у Кадес,

 17. Дак вислав посли до царя Едомського з просьбою: дозволь менї перейти через твою землю! Та царьЕдомський не вволив його волї. Так само послано було й до царя Моабійського,