Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/260

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

248

Книга Суддїв 13. 14.


КНИГА СУДДІВ 13. 14.

справдиться, то як тоді нам держати себе 8 хлопям і що з ним чинити?

 13. Відказав ангел Господень Манойові: Нехай остерегавться молодиця всього, що я сказав їй.

 14. Нехай не їсть нічого, що робиться 8 винограду, не пе нї вина, нї опяняючого напитку, і нічого нечистого не їсть, все так, як я звелїв їй.

 15. Промовив тодї Маной до ангелаБожого: Нам би хотїлось тебе задержати й козенятком тебе пошанувати.

 16. Ангел же Господень відказав Манойові: Хоч би ти мене й задержав, не їсти му я харчі твоєї. Коли ж хочеш принести всепаленнє, так принеси його Господеві. Маной же не 8нав, що се був ангел Господень.

 17. І поспитав Маной у ангела Господнього: Як тебе 8вати на імя? Бо, як слово твоє та справдиться, схочемо тебе пошанувати.

 18. 1 відказав йому ангел Господень:Чого питаєш про моє імя? Воно дивне.

 19. Тодї взяв Маной козенятко і хлібний принос та й приніс на каменнї Господеві. І сталось при тому диво перед очами Маноя й жінки його:

 20. Як знялось поломє від жертівника ’д небесам, внявсь й ангел Господень у жертівному поломі. Побачивши се Маной і жінка його, припали до землї лицем.

 21. 1 став невидимим ангел Господень Маноєві й жінцї його. Зрозумів же тодї Маной, що се був ангел Господень.

 22. 1 сказав тодї Маной до жінки: Істно мусимо ми вмерти, бо виділи Бога!

 23. Жінка ж його відказала йому:Коли б Господь хотїв нас умертвити, не прийняв би од нас усепалення і хлібної жертви, та й не дав би нам усього сього вбачити, анї обявив того, що має бути.

 24. І вродила молодиця сина, і далайому імя Самсон. І росло хлопя, і Господь благословив його.

 25. 1 почав дух Господень бути в ньому в таборі Дановому між Зореагом і Естаолом.

Голова 14.

Іпійшов Самсон у Тимнат, і запізнавсь із Филистійською дівчиною.

 2. Вернувшись, оповідав про се батькові й матері та й каже: Запізнавсь я в Тимнатї 8 Филистійською дівчиною; дайте менї її за жінку.

 3. Батько й мати ж відказали йому:Хиба ж між дівчатами твого браття і в усьому народі нашому та нема тобі жінки, що хочеш узяти в чужій стороні у Филистіїв, у необрізаних? Відказує ж Самсон батькові: Сю возьми менї: бо вона сподобалась менї.

 4. Не знали ж батько й мати його,що на се була воля Господня, та що він шукав причини навпроти Филистіїв, того бо часу панували Филистії над Ізраїлем.

 5. От і пійшов Самсон із батьком таматїррю в Тимнат, і як наближувались вони до виноградників Тимнатських, скочив несподівано проти нього левчук рикаючий.

 6. Зійшов тоді на його Господеньдух, що він левчука роздер нїби козеня, не мавши в руцї нічого. Батькові-матері ж не сказав, що вробив.

 7. Тодї прийшов (у Тимнат) та й перемовивсь із дівчиною, і прихилилась вона до Самсона.

 8. Трохи з годом ійшов ізнов, щобїї взяти додому, і ввернув, щоб глянути на мертвого лева, аж у левиній пащі бжоляний рій із медом.

 9. Він забрав його в руки та й ївсобі в дорозі, а прийшовши до батькаматері, дав і їм, і вони їли, та й не сказав, що 8абрав мед із левиного трупу.

 10. Потім прийшов батько його додівчини, і справив Самсон там бенкет: бо так звичайно чинили женихи.

 11. І як там побачили його, вибралитрийцять бояр, щоб круг його були.

 12. І промовив до них Самсон: Загадаю вам загадку. Як одгадаєте її менї за сім бенкетових днів, так я вам дам трийцять сорочок і трийцять сьвяточних жупанів.

 13. Коли ж не зумієте відгадати, такви менї дасте трийцять сорочок і трийцять сьвяткових жупанів. І відказали йому: Загадуй, почуємо.

 14. І рече їм: Вийшла харч з їдючого, солодощі із страшного. Так не змогли вони розвязати загадки втрьох днях.