Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/268

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

256

Книга Суддїв 20. 21.


256 КНИГА СУДДІВ 20. 21.

Ізраїлїв побивати 8 трийцять чоловіка, бо думали: Подужали ми їх як і в першому бою,

 40. Почав тодї дим вставати над містом, і як озирнулись Беняминїї, вже ввесь город стояв у поломї, що палало під саме небо.

 41. Обернулись тодї Ізрайлитяне, аБеняминїї зрозуміли, що їх найшла лиха година.

 42. І подались вони перед Ізрайлитянами в степ, та їх бито ще гірше, бо й ті, що запалили місто, погнали 8а ними.

 43. Обгорнули вони Бенямина 8 усїхбоків, і гнали його до Менухи, не даючи їм спочити аж до східньої сторони Гиви.

 44. Полягло тодї в Бенямина вісїмнайцять тисячей чоловіка найхоробріщого люду.

 45. Останки з Беняминїїв звернулись на пустиню, ’д скелі Риммон. І побили Ізрайлитяне по дорогі ще пять тисяч чоловіка, і гнались 8а ними до Гидома, і вбили 8 них ще дві тисячі дюда.

 46. Всїх же синів Беняминових, щотого дня погибли, було двайцять і пять тисячей чоловіка, що орудували мечем, а всї були мужі добірні.

 47. І метнулись останки з них втеком у степ проти скел і Риммон, шістьсот чоловіка, та й пробували чотири місяцї під скелею Риммон.

 48. Іврайлитяне ж вернулись назаді постинали всїх, що ще остались з Беняминїїв, і скот їх, а всї села, які були близько, повипалювали вогнем.

Голова 21.

І заприсягли Ізрайлитяне в МассиФІ: Нїхто 8 нас не оддасть дочки за Бенямія.

 2. І скупивсь люд до дому Божогов Сило, і сиділи там до вечора перед Богом, і голосили промовляючи:

 3. Про що воно, Господи, Боже Ізрайлїв, так ув Ізраїлі сталось, що вже нема цілого одного поколїння?

 4. Назавтра ж рано вранці построївтам люд жертівника і приніс усепаленне і мирну жертву.

 5. І питали сини Ізрайлеві: Хто з усїх поколінь Ізрайлевих не був в поході 8 військом Господнім? Бо присягнено було великою присягою, того, хто не прийде в МассиФу перед Господа, скарати смертю.

 6. 1 жаль стадо Ізрайлитянам братівсвоїх Беняминїїв і говорили: Тепер вирвано ціле одно поколінне 8 Ізраїля !

 7. Як нам обмислити про жінки длятих, що зостались, коли ми заклялись Господом, що нїхто 8 нас не оддавати ме 8а них дочки?

 8. 1 питали: Чи нема кого з поколінь Іврайлевих, що не прийшов був сюди перед Господа в МассиФу? Тоді виявилось, що з Явиса Галаадського нїхто не прибув був до громади військової в табір.

 9. 1 зроблено перегляд між людом, ідознались, що 8 осадників Явиських у Галаадї не прибув нїхто.

 10. 1 послала туди громада дванайцять тисяч найхоробріщих мужів, і дано їм наказ: Ійдить і повбивайте осадників Явиських у Галаадї мечем, жіноцтво й дітвору;

 11. А при тому ось як 8* орудуйте:на кожного мужчину і на всїх жінок, що взнали чоловіче ложе, роспростріте проклін, дівок же зоставте живими. Вони так і вчинили.

 12. І знайшли між осадниками Явиса в Галаадї чотириста дівуючих женщин, що ще мужого ложа не взнали; їх привели вони в табір у Силомі, що в Канаан-землї стоїть.

 13. Тодї послала вся громада, щобперемовитись із Беняминїями, що були під Риммон скелею, та й обіцяно їм безпеку.

 14. От і прийшли Беняминїї, і передано їм жінок, скілько їх зісталось живими з жіноцтва в Явисї в Галаадї. Однакже сих не стало на всїх.

 15. 1 жалкував люд Ізраїльский вельми, що загине одно поколінне в Ізраїлі.

 16. І казали громадські мужі: Якнам обмислити жінками тих, що позостались? Бо й жіноцтво в Беняминї викоренено.

 17. І говорено: Наслїдня державанехай остане уцїлівшим синам Бенямина, щоб не перевелось одно поколінне в Ізраїлі;