Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/274

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

262

Перва книга Самуїлова 2.


ПЕРВА КНИГА САМУЇЛОВА 2.


Голова 2.

І молилась Анна й промовила: Зве* селився дух мій в Бозї; в гору внявсь ріг мій в Господі моїм; широко отворилиль уста мої на ворогів моїх, бо я зраділа спасеннвм твоїм.

 2. Нема рівно сьвятого як Господь,нема другого крім тебе; один він бо наша скела, один тільки Бог наш.

 3. Не причиняйте слів гордих; надтосьмілі слова нехай не виходять із уст ваших, бо Господь один: Бог тямущий, а дїла у него все готові.

 4. Ламлеться лук у потужних, а немічні оперізуються силою; б. Ситі хлїб свій заробляють, голодні сьвяткують; неплідна сїм раз роджае, плідна яловіє.

 6. Бог і мертвить, Бог і живить; вінвводить у глибінь, і в гору підносить;

 7. Злиденним й багачам (по вподобі) робить, одного веде унив він, другого, угору.

 8. З пороху земного нуждаря підносить, з грязї бідного у гору возносить, щоб 8 князями посадити, у наслїддє престолом слави наділити; бо від Господа основи землі, і він валожив на них кулю земну.

 9. Ноги праведних він стереже, абезбожники в темряві потонуть; бо не своєю силою кріпкий чоловік.

 10. Хто б устав на Бога згорда, загрімить над ним з неба. Судить Бог усю вселенну, міць дає цареві, і помазанцеві рога високо возносить.

 11. 1 вернув Елкана в Раму в домівку свою, а хлопець оставсь служити Господу під назиром сьвященника Ілїї.

 12. Сини ж Іліїні та були ледачілюде, що не дбали про Господа,

 13. Анї про обовязки сьвященничісупроти народу. Що заколе бувало хто жертву, то мясиво ще вариться, а вже слуга сьвященників приходить з трозубою виделкою в руці,

 14. Та й запускає її в казан, горщикчи то сковороду, і що вилка вутягнуть, бере сьвященник собі! Так вони чинили в усіма Ізрайлитянами, що приходили туди в Силом.

 15. 1 перш ніж бувало пустять товщз димом, прийде сьвященників слуга та й каже тому, хто жертвув: Давай лишень мясива на печеню сьвященникові! Нетреба йому від тебе вареного мясива, дай сивцем!

 16. Як відкаже ж йому той: Першетреба пустити з димом тук, як се належиться, тодї й бери що тобі любо, так він відказує йому: Нї, зараз давай, а не даси, возьму силоміць!

 17. Оце ж були дуже тяжкі провини перед Господом обох молодиків, бо они відвертали від приношення жертов Господеві.

 18. Самуїл ж доглядав служби передГосподом, хлопчик, підперезаний ільляним опліччем (єфодом).

 19. До того ж обмисляла його мативерхньою маленькою одежиною та й приросила що року, приходючи з чоловіком, щоб вложити на жертву.

 20. І благословляв тодї Ідїй Елкануй жінку його щораву, й промовляв: Нехай дасть тобі Господь потомків від сієї жінки намість відданого, що віддав єси його Господеві! Тодї вертались вони у свою домівку.

 21. І погодив Господь Аннї так, щовона вродила ще три сини й дві дочки. Молодик же Самуїл ріс при Господі.

 22. Був Ілїй дуже вже старий чоловік. Однакже, як бувало почує, що коять сини його всьому Іврайлеві, та що вони пригортаються до женщин, що служили при громадському наметі,

 23. Так і каже було їм: Про що викоїте таке, як я чую від усього люду Ізраїльского?

 24. Нї, діти мої, ледача йде про васпоголоска, яку я зачуваю; ви приводите до переступу народ Господень!

 25. Як чоловік провиниться протичоловіка, то помоляться про його Господеві, як же чоловік (сьвященник) провинить Господеві, то хто молитись ме за ним? Но вони не слухали батькового слова, бо Господь призначив уже їм смерть.

 26. Молодий же Самуїл підроставщо раз більше і здобував усе більш ласку в Господа, як і в людей.

 27. 1 прийшов Божий чоловік до Ілїїта й рече йому: Тако глаголе Гос