265
Перва книга Самуїлова 4. 5. 6.
19. Невістка ж його, жінка Пинеесова, та була вагітна, і як почула ввістку про втрату ковчега Господнього і що її свекор і її муж мертві, так упала та й породила; бо вхопили її болї.
20. Як же приходилось їй умерти,казали їй жінки, що стояли навкруги : Не сумуй, ти вродила сина. Однакже вона не відказала нічого і не вважала вже на те.
21. Тільки назвала хлопця Іхабод(безславний), бо казала: Зникла слава Ізрайлева через те що втеряли Божу скриню, а вона свекра й мужа.
22. І промовила вона: Зникла славаІзрайлева, бо взято ковчега Божого!
Филистії ж узяли скриню Божу до себе та й перенесли її з Абен-Езера в Азот.
2. Тодї взяли Филистії скриню Божу, та й унесли її в храм Дагонів, та й поставили її коло Дагона.
3. Як же назавтра рано вранці прийшли Азотїї в Дагонів храм, так побачили, що Дагон упав перед ковчегом Господнім та й лежить на свойму лиці. І взяли вони Дагона та й поставили знов на його місце.
4. Назавтра ж рано вранці застали,що Дагон упав перед ковчегом Господнім на своє лице, та ще й голова Дагонова й обі руки його лежать відбиті на порозї; осталось тільки туловище Дагонове.
5. Тим жерцї Дагонові і всї що ввіходять у храм Дагонів, і по сей день не ступають на поріг Дагонів ув Азотї.
6. І налягла рука Господня тяжкона Азотян; він заразив їх і вдарив їх болючими наростями в Азотї і в цілому займищі його.
7. Як постерегли се Азотяне, сказаливони: Нехай не зістається в нас скриня Бога Ізрайлевого бо рука вго налягла тяжко на нас і на нашого бога Дагона.
8. І послали й позбирали всіх кня8Їв Филистійських і казали: Що нам чинити 8 Ізрайлевим Богом? Ті відказали: Нехай перенесуть ковчега Бога Ізрайлевого в Гет. І перенесли туди ковчега Бога Ізрайлевого.
9. Тільки ж, як перенесено його, рука Господня налягла на город страшно й ударила осадників міських, малого й великого, і понаростали на них їузи.
10. 1 відослали вони ковчега Божогов Аккарон. Як же прийшла скриня Божа в Аккарон, заголосили Аккароняне: Перенесли вони до нас ковчега Бога Ізрайлевого, щоб оддать на смерть нас і народ наш!
11. Тоді послали й позбирали всіхкнязів Филистійських та й вимагали: Відошлїте ковчег Бога Ізрайлевого, щоб вернувсь на своє місце і не губив нас і народ наш. Бо обняла ввесь город смертня трівога, так важко налягла на них рука Господня.
12. Которі не вмірали, ті мучилисьвід болючих наростів, так що голосіннє в городі здіймалось під саме небо.
І перебула так скриня Господна у Филистійському займищі сїм місяців (і наповнилась земля їх мишами).
2. Тодї поскликали Филистії жерцівта ворожбитів та й промовили: ІЦо нам чинити з ковчегом Господнім? Навчіте нас, яким робом вернути нам його на його місце.
3. 1 відказали ті: Коли хочете відослати скриню Ізрайлевого Бога, так нехай не вертається впорожні, а дайте їй те, що повинні у жертву ва гріх; тоді одужаєте й знати мете, чому рука його не відступає од вас.
4. А ті сказали: Що ж то 8а спокутню жертву маємо принести йому? Они відказують: Поглядом на лічбу князів Филистійських — пять золотих їуль і пять золотих мишей, бо кара одна мучить вас, як і ваших князів.
5. Оце ж зробіть подобини вашихґуль і подобини ваших мишей, що пустошять землю, та й ушануйте Бога Ізрайлевого; може він тоді не вагонїте ме рукою своєю на вас і над вашими богами і над вашою землею.
6. Про що вам показувати себе запеклими, як показали себе запеклими Египтїї та Фараон ? Ад же ж, як він покарав їх, то вони таки відпустили їх?
