Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/278

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

266

Перва книга Самуїлова 6. 7.


ПЕРВА КНИГА САМУЇЛОВА 6. 7.


 7. Оце ж возьміть та й зробіть новий віз, і возьміть дві дійні корови, що не ходили ще в ярмі, позапрягайте корови до воза, а телята їх верніте від них додому;

 8. Тоді возьміте скриню Господнюта й поставте на вів; волоті ж ті річи, що вробите яко покутну жертву, положіть в прискринок в боку її, та й нехай собі йде;

 9. А вважайте: коли вона простувати ме ’д своїй граници на Бетсаміс, так се певно він вробив нам сю велику халепу; коли ж нї, так внати мемо, що не його рука побила нас, а сталось воно случаєм.

 10. Так і вробили люде; увяли двідійні корові та й запрягли в вова, телята ж їх вадержали дома.

 11. І поставили скриню Господнюна вовї і ящик в золотими мипіми й подобинами своїх їуль.

 12. Корови ж побігли просто дорогою на Бетсаміс; вони йшли все одним шляхом, ревучи, але не ввертали нї праворуч нї лїворуч. Княвї ж Филистійські йшли ва ними аж до Бетсаміського займища.

 13. Бетсаміські ж люде жали самепшеницю в долині, а споглянувши, побачили ковчега, і врадїли, що його узріли.

 14. Віз же дойшов до поля Йозуї,Бетсамія, і там вупинив ся. А був там величезний камінь. І порубали вони вова на дрова, а корови принесли Господеві на всепаленне.

 15. Левії ж здоймили скриню Господню і прискринок ів волотими річами в йому, та й поставили на великому камені. А Бетсаміські люде приносили всепалення і заколювали в той день Господеві жертви.

 16. 1 бачили се всі пятеро князів Филистійських, та й вернулись того ж дня в Аккарон.

 17. Ось які були болячкові ґулї з золота, що вистачили Филистії Господеві на спокутню жертву: ва Авот одна, ва Газу одна, ва Аскалон одна, ва Гет одна, ва Аккарон одна:

 18. До того й волоті миши по лїчбівсїх міст Филистійських, що під пятьма князями, від міст утверджених аж до відкритих сіл, та до величезного каменя, що на йому поставили скриню Господню, та що і по сей день на полї Йовуї, Бетсамія.

 19. Ехоніенкам же склалась біда міжлюдьми Бетсаміськими, що вони розглядували ковчега Господнього. Убив бо він в них пятьдесять тисяч і сїмдесять чоловіка. І ваплакав народ, що Господь учинив між людом таку погубу.

 20. 1 промовляли Бетсамії: Хто встоїть побливу Господа, сього сьвятого Бога? До кого він тепер пійде від нас?

 21. 1 послали до осадників Киріятяриму і ввелїли скавати: Филистії вернули нагад скриню Господню. Прибувайте та возьміте її до себе.

Голова 7.

І прийшли осадники з Киріятяриму та й узяли скриню Господню, і принесли її в Абинадабову господу, на увгіррв, та й посьвятили сина його Елеавара на те, щоб він доглядав скрині Господньої.

 2. З того часу, як пробував ковчегу Киріят-Яримі уплило часу немало, двайцять год. І обернувсь увесь дом Іврайлїв до Господа.

 3. Самуїл же промовляв до всьогодому Іврайлевого так: Коли хочете внов обернутись ів усього серця до Господа, так повикидайте в серед себе чужоземні боги та ті Астарти, та прихилітесь серцем вашим до Господа, щоб вам його одного шанувати; от він і визволить вас ів потали Филистійської.

 4. І покинули сини Ізрайлеві Баалаз Астаротами, й стали служити одному Господу.

 5. Повелїв тодї Самуїл: Поскликайте всього Ізраїля в МассиФу: помолюсь я за вас Господеві.

 6. 1 зійшлись вони в МассиФу, і черпали воду й виливали її перед Господом та постили того дня і признавались там: Провинили ми Господеві. І судив Самуїл суд синам Ізрайлевим у МассиФІ.

 7. Як же довідались Филистії, щоІзрайлитяне скупились докупи в Массифі, то двинулись туди князі Филистійські проти Ізраїля.

 8. І прохали Самуїла Іврайлитяне: