Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/285

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

273

Перва книга Самуїлова 14.


НЕРВА КНИГА САМУІЛОВА 14.

листійської чати, що стоїть по тім боцї.

 2. Саул же седїв саме на ГивіЗськійгряницї під гранатовим деревом, що під Мигроном; людей при йому було до шістьох сотень чоловіка,

 3. І Ахія, син Ахитува, брата Йохаведового Пинеесенкового, сина Ілїйного, сьвященник Господній в Силомі, що носив тодї єфод. Люде ж не знали нічого, куди Йонатан пійшов.

 4. А були між горами, куди Ионатанпробирався, щоб напасти на Филистійську чату, і по сїм і по тім боцї гострі скелї: Одну ввали Бозег, другу Сене;

 5. Одна скеля стриміла на північньому боцї, навпроти Михмаса, друга на полуденньому боцї, навпроти Гиви.

 6. От і каже Йонатан хлопцеві, щоносив йому вброю: Перейдімо лишень до чати сих необріваних; може Господь за нас воювати ме, бо Господеві нема перепину, щоб допомогти чи черев многих людей, чи черев немногих.

 7. 1 відказав йому вбровноша: Чини,що тобі по серцї; я з тобою, і чого ти хочеш, те й я хочу!

 8. І сказав Йонатан: Ну, так перейдімо до тих людей, нехай нас побачять.

 9. Як вони скажуть нам: Стійте, покіль ми не наближились, то ми з’упинїмось на свойму місці, і не наближуймось до них,

 10. Коли ж скажуть: Ійдїть сюди донас, тодї ми пійдемо, бо Господь подав їх нам у руки: се нехай буде нам ознакою.

 11. Як же стали обидва на виду вФилистійської чати, то Филистії подумали: Се Евреї вилазять ів нор, куди позалазили були.

 12. От і кликнули чатівники Йонатанові та його зброеноші: Ходіть сюди до нас; ми щось вам скажемо. І каже Йонатан свойму зброеноші: Іди слідом за мною, бо Господь подав їх нам на поталу.

 13. От і ліве рачки Йонатан на руках і на ногах, а зброеноша його слідом за ним. І падали вони перед Йонатаном, а зброеноша його добивав їх повад його.

 14. І впало в тім первім побою, що

273

вавдав Йонатан та вбровноша його, до двайцятьох чоловіка на просторі половини дня ораня одною парою волів.

 15. І обняв тоді страх табір і ввесьвійськовий люд; так само полякались чати і хижацькі купи. До сього ж іще ватрусилась вемля, і настав великий страх від Господа.

 16. І дивиться Саулова сторожа вГиві Беняминовій, аж се товпа рогбігаеться сюди й туди.

 17. І повелїв Саул людям, що кругйого були: вробіте перегляд і подивітесь, хто в нас відлучивсь.и Як же вробили перегляд, аж нема Йонатана й його вбровноші.

 18. 1 скавав тоді Саул Ахії: Приставсюди скриню Господню, бо скриня Божа була тодї з синами Ізрайлевими.

 19. Тим часом же, як Саул розмовляв із сьвященником, трівога та крик, робились все більші та більші в таборі Филистійському, і Саул сказав сьвященникові: Зложи руки твої.

 20. І зібравсь тоді Саул в усїм військом, що було при йому, і як прийшли на боевшце, аж кожен підіймав меча проти товариша свого; вамішанв було дуже велике.

 21. Та ще й Евреї, що давно вжепристали були до Филистіїв і ходили з ними всюди в таборі, пристали тепер до Ізрайлитян, що держались Саула та Йонатана.

 22. І всї Іврайлитяне, що поховались були в Ефраїм-горах, почувши, що Филистії повтекали, сполучились ів своїми до бою.

 23. Так дарував Господь Ізраїлевітого дня побіду, а побоїще простягалось аж за Бет-Авену. (Всїх людей було з Саулом до десяти тисяч і битва розтягалась по цілому місті на горі Ефраїмовій.)

 24. Ізрайлитяне були того дня вельми втомлені, та Саул учинив учинок необачний бо закляв люд таким закляттем: Проклят, хто їсти ме що до вечора, аж покіль помщусь над моїми ворогами! Тим і не їв харчі ніхто в народу.

 25. І пійшов весь люд у лїс, і бувтам на поляні мед.

 26. Як наближився люд, каже: ось