273
Перва книга Самуїлова 14.
листійської чати, що стоїть по тім боцї.
2. Саул же седїв саме на ГивіЗськійгряницї під гранатовим деревом, що під Мигроном; людей при йому було до шістьох сотень чоловіка,
3. І Ахія, син Ахитува, брата Йохаведового Пинеесенкового, сина Ілїйного, сьвященник Господній в Силомі, що носив тодї єфод. Люде ж не знали нічого, куди Йонатан пійшов.
4. А були між горами, куди Ионатанпробирався, щоб напасти на Филистійську чату, і по сїм і по тім боцї гострі скелї: Одну ввали Бозег, другу Сене;
5. Одна скеля стриміла на північньому боцї, навпроти Михмаса, друга на полуденньому боцї, навпроти Гиви.
6. От і каже Йонатан хлопцеві, щоносив йому вброю: Перейдімо лишень до чати сих необріваних; може Господь за нас воювати ме, бо Господеві нема перепину, щоб допомогти чи черев многих людей, чи черев немногих.
7. 1 відказав йому вбровноша: Чини,що тобі по серцї; я з тобою, і чого ти хочеш, те й я хочу!
8. І сказав Йонатан: Ну, так перейдімо до тих людей, нехай нас побачять.
9. Як вони скажуть нам: Стійте, покіль ми не наближились, то ми з’упинїмось на свойму місці, і не наближуймось до них,
10. Коли ж скажуть: Ійдїть сюди донас, тодї ми пійдемо, бо Господь подав їх нам у руки: се нехай буде нам ознакою.
11. Як же стали обидва на виду вФилистійської чати, то Филистії подумали: Се Евреї вилазять ів нор, куди позалазили були.
12. От і кликнули чатівники Йонатанові та його зброеноші: Ходіть сюди до нас; ми щось вам скажемо. І каже Йонатан свойму зброеноші: Іди слідом за мною, бо Господь подав їх нам на поталу.
13. От і ліве рачки Йонатан на руках і на ногах, а зброеноша його слідом за ним. І падали вони перед Йонатаном, а зброеноша його добивав їх повад його.
14. І впало в тім первім побою, що
вавдав Йонатан та вбровноша його, до двайцятьох чоловіка на просторі половини дня ораня одною парою волів.
15. І обняв тоді страх табір і ввесьвійськовий люд; так само полякались чати і хижацькі купи. До сього ж іще ватрусилась вемля, і настав великий страх від Господа.
16. І дивиться Саулова сторожа вГиві Беняминовій, аж се товпа рогбігаеться сюди й туди.
17. І повелїв Саул людям, що кругйого були: вробіте перегляд і подивітесь, хто в нас відлучивсь.и Як же вробили перегляд, аж нема Йонатана й його вбровноші.
18. 1 скавав тоді Саул Ахії: Приставсюди скриню Господню, бо скриня Божа була тодї з синами Ізрайлевими.
19. Тим часом же, як Саул розмовляв із сьвященником, трівога та крик, робились все більші та більші в таборі Филистійському, і Саул сказав сьвященникові: Зложи руки твої.
20. І зібравсь тоді Саул в усїм військом, що було при йому, і як прийшли на боевшце, аж кожен підіймав меча проти товариша свого; вамішанв було дуже велике.
21. Та ще й Евреї, що давно вжепристали були до Филистіїв і ходили з ними всюди в таборі, пристали тепер до Ізрайлитян, що держались Саула та Йонатана.
22. І всї Іврайлитяне, що поховались були в Ефраїм-горах, почувши, що Филистії повтекали, сполучились ів своїми до бою.
23. Так дарував Господь Ізраїлевітого дня побіду, а побоїще простягалось аж за Бет-Авену. (Всїх людей було з Саулом до десяти тисяч і битва розтягалась по цілому місті на горі Ефраїмовій.)
24. Ізрайлитяне були того дня вельми втомлені, та Саул учинив учинок необачний бо закляв люд таким закляттем: Проклят, хто їсти ме що до вечора, аж покіль помщусь над моїми ворогами! Тим і не їв харчі ніхто в народу.
25. І пійшов весь люд у лїс, і бувтам на поляні мед.
26. Як наближився люд, каже: ось