277
Перва книга Самуїлова 16. 17.
він краснощокий, гарноокий, уродливий станом. І повелїв Господь: Устань, помаж його, бо се той.
13. 1 взяв Самуїл олїйнього рога, тай помазав його посеред братів його. 18Ійшов на Давида Гоподень дух з того дня та й далїй. Самуїл же рушив та й відойшов у Раму.
14. Від Саула ж відступив дух Божий, а мучив його насланий від Господа влий дух.
15. І говорили прибічники Сауловійому: Отеє злий дух від Бога мучить тебе,
16. То ж повели тільки, пане наш,рабам твоїм перед тобою, пошукати чоловіка, щоб- гарно грав на гуслах, і як найде на тебе влий дух од Бога, то він, граючи рукою своєю, буде вспокоювати тебе.
17. 1 відказав Саул прибічникам своїм: Пошукайте менї чоловіка, щоб гарно вигравав, та й приведіте його менї.
18. Озветься тодї один зміж слуг тай каже: Бачив я сина в Бетлеемця Ессея, що принадно грав, хоробрий чоловік й до бою спосібний, а до того ще й на слово розумний, чоловік гарної вроди та й Господь в з ним.
19. І послав Саул посли до Ессея ізвелїв сказати: Пришли менї сина твого Давида, що пасе отару.
20. 1 взяв Ессей осла з хлїбом, бурдюквина та козеня, та й послав те через сина свого Давида Саулові.
21. І прийшов Давид до Саула, івслуговував йому, й став йому вельми любий, так що зробивсь його вброєношою.
22. 1 послав Саул до Ессея і звелївсказати йому: Нехай Давид служить у мене, я бо вельми вподобав його.
23. 1 що було найде злий дух від Бога на Саула, візьме Давид гусли та й заграв: от і полегшав Саулові і получшав, і злий дух відійде від його.
Филистії вібрали своє військо до бою, та й зійшлись в Сохотї, що в Юдеї, та й отаборились під ЕфєсДаммимом між Сохотом і Азеком.
2. Саул же й Ізраїльске військоскупились й отаборились в долинї Теребінта та й готовились до війни 8 Филистіями.
3. Филистії стали по сїм боцї на горі, а Ьрайлитяне по тім боцї на горі, так що між ними була долина.
4. І виступив із табору Филистійського одноборець, на ймя Голіят, із Гета, ростом шістьох локот 8 пяддю,
5. У мідяному шоломі на голові,в панцері ваги пять тисяч мідяних секлів ;
6. На ногах носив мідяні колїнникиі мідяного щита за плечима.
7. Ратовшце ж у його було загрубшки як ткацький вал, а сама списа важила шістьсот секлів валіза, й поперед його ходив його вброеноша.
8. 1 виступав він та й гукав лавамІзраїльским: Про що вийшли ви воюватись? Хиба ж я не Филистій, а ви не крепаки Саулові? Вибирайте одного 8 вас, щоб виступив проти мене!
9. Коли зможе боротись зо мною таподужає мене, то ми будемо вашими рабами; коли ж я переважу його та подужаю, так ви будете нашими рабами і мусите нам служити.
10. 1 говорив Филистій: отеє я поругав полки Івраїльскі; дайте ж менї чоловіка, а ми поборемось у двох!
11. Почувши Саул і ввесь Івраїль сїФилистіеві речі, вжахнулись і полякались вельми.
12. Давид же та був син одного ЕФратїя із БетлеємаЮдиного, на ймя Ессея, що було в його вісім синів. За Саулового віку був се старий чоловік і геть то старший між мужами.
13. Троє ж старших синів Ессеєвихпійшли з Саулом на війну. Сі троє синів його ввались: найстарший Еліяв, другий ва ним Аминадаб, а третий Самма.
14. Давид же був найменьший; тристарші пійшли в Саулом.
15. Давид же вернув був од Сауладодому, щоб у Бетлеємі доглядати батькової отари.
16. Та Филистій виходив рано й вечір і покагував себе сорок днів уже.
17. От і звелїв рав Ессей синові свойму Давидові: Вовьми лишень братам твоїм ефу піджареного верна та де
