Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/294

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

282

Перва книга Самуїлова 20.


ПЕРВА КНИГА САМУІЛОВА 20.

М, бо там будуть приносити рокову жертву від усієї родини його.

 7. Коди скаже на се: Добре! так буде спокій рабу твойму; як же закипить гнївом, так знати меш тодї, що він надумавсь, якесь лихо заподіяти.

 8. Покажи милость рабові твойму,ти ж бо ввійшов у Господню вмову з рабом твоїм, і коли на менї вагонить яка провина, так убий ти мене; про що тобі вести мене до панотця твого?

 9. І відказав Йонатан: Ніяк не будесього з тобою, бо коли б я справді дознавсь, що в мого панотця задумано вчинити лихе діло над тобою, так хиба б же я тебе не остеріг?

 10. І відказав Давид Йонатанові:Коли б мене хто небудь сповістив, чи не дав тобі панотець сердиту відповідь !

 11. І сказав Йонатан Давидові: Осьходімо в поле. І вийшли обидва на поле.

 12. От і каже Йонатан Давидові: Якживе Господь, Бог Ізрайлїв: я завтра около сієї пери, або позавтра, допитаюсь у панотця мого, і наколи буде що добре про Давида, а я тоді не пошлю до тебе й не сповіщу тебе про те,

 13. Нехай те й те вдїє Господь з Йонатаном та ще й причинить йому. Коли ж панотець мій постановив заподіяти зло тобі, то я й про те сповіщу тебе, а тоді йди в мирі, і нехай Господь буває з тобою, як він бував із моїм панотцем.

 14. Але й ти, як я буду жити, вчиниш надо мною милосерде Господнє;

 15. А коли б я вмер, то не віднімай.милости твоєї від мого дому повіки, навіть тоді, як повикоренює Господь ворогів Давидових одного за одним із землї.

 16. Так учинив Йонатан умову з домом Давида, і сказав: Нехай помститься Господь над ворогами Давидовими!

 17. І заприсяг Йонатан Давидові щераз у любові своїй до його, бо любив його як свою^душу.

 18. І каже Йонатан йому: Завтрановомісяць, то про тебе питати муть (бо твоє місце буде порожнє);

 19. Аж до третього дня питати мутьпро твоє місце; то ж третього дня прийди на те місце, де ховавсь уперед, та й сядь коло каменя Азель;

 20. Я ж пущу туди три стріли, начеб стріляв до мети.

 21. А також посилати му хлопцякажучи йому: Йди шукай стріли; і як скажу хлопцеві: стріла лежить ось де перед тобою, неси сюди! то ти приходь ід мені, бо все гаразд, так певно, як живе Господь.

 22. Коли ж кликну молодикові так:стріла лежить від тебе далїй, тоді йди собі, бо Господь відсилає тебе;

 23. Що ж до розмови нашої, дак нехай Господь буде сьвідком між мною й тобою по віки.

 24. 1 сховався Давид у полі. Як женастав новомісяць, сїв царь за столом обідати.

 25. І сїв царь на свойму звичайному місці, на покуті, і встав Йонатан, Абенир же сїв побіч Саула, а Давидове місце зісталось порожнє.

 26. Та Саул не сказав того дня нїчого, бо думав, що се так лучилось, що Давид нечистий, що не очистився.

 27. Прийшов і другий день у новому місяцї, а місце Давида оставало порожне. Тоді сказав Саул свому синові Йонатанові: Чом се Ессеєнко нї вчора, нї сьогодні не прийшов до обіду?

 28. І відказав Йонатан Саулові: Давид випрохав у мене відзвіл у Бетлеєм;

 29. Відпусти, каже, мене, бо в нас умісті родова жертва, і брат мій покликав мене; коли твоя ласка, так одпусти мене, братів моїх одвідати; через те ж то він і не прийшов до царського обіду.

 30. І закипів Саул гнївом на Йона

*

тана й скавав йому: Сину ти ледащичин! Я добре знаю, що ти здружився з Ессеєнком на сором собі самому й на сором матері твоїй!

 31. Бо всі дні, поти син Ессеїв житиме на землі, не встоїш нї сам ти, нї твоє царство. Оце ж пошли, нехай приведуть його перед мене: бо його призначено на смерть!

 32. І відказав Йонатан Саулові,батькові свойму, та й поспитав: За що йому вмірати? що він провинив?

 33. І метнув на його Саул списом,