18
Перва книга Мойсея 17. 18.
14. А необрізаний музького полу, такий що тїло його передньої шкірки необрізане, такого викоренити з народу його; він поламав заповіт мій.
15. І рече Бог Авраамові далїй: Жену твою Сару не мусиш уже звати на імя Сара, а Сарра буде імя її.
16. І благословлю її, і дам тобі сина від неї, і буде вона народами, царі в народів із неї будуть.
17. І впав Авраам ниць і осьміхнувсь; і рече в думцї своїй: Столітьнёму б то появити сина? І як би то Сарра девятьдесятолїтна да вродила?
18. Рече ж Авраам до Бога: Нехай хоч Ізмаель живе перед тобою.
19. Рече ж Бог до Авраама: Стеменно, Сарра жена твоя вродить сина тобі, і наречеш імя йому Ізаак, і поставлю завіт мій із ним про завіт вічнїй із потомством його по йому.
20. Тай про Ізмаеля вислухав я тебе, і ось благословлю його і вирошчу його і намножу його велико: дванайцять князів появить, і дам йому бути народом великим.
21. Завіт же мій поставлю з Ізааком, що тобі вродить Сарра о 'цїй самій добі, в лїто друге.
22. Скіньчив же Бог слово до його, і знявся Бог од Авраама.
23. І взяв Авраам Ізмаеля, сина свого, і всю доморослу челядь свою, і всїх купленних за гроші, і ввесь музький пол зміж людей господи Авраамової, тай пообрізував крайню плоть їх того самого дня, як промовив йому Бог.
24. Авраамові ж було девятьдесять і девять год, як обрізано крайню плоть йому.
25. А Ізмаелеві, синові його, було тринайцять літ, як обрізано крайню плоть його.
26. Того ж самого дня обрізано Авраама й сина його Ізмаеля.
27. І з ним обрізані були всї чоловіки в господї в його, і ті що понароджувались у домівцї в його, і понакуповувані за срібло в інороднїх народів.
Явився ж йому Бог коло дубравини Мамре, як седїв він перед дверима наметовими о полуднї.
2. Споглянувши ж очима своїми, бачить, стоїть перед ним троє чоловіків; побачивши їх метнеться зустріч їм од наметових дверей своїх, тай поклонився до землї.
3. І рече: Господе! коли я знайшов ласку в очах твоїх, не мини раба твого.
4. Нехай принесуть води та помиють ноги вам, та прохолодїтесь під деревом.
5. Я ж принесу наїдку, щоб ви попоїли, а потїм і верстати мете свою путь, що звернули з неї до раба вашого.
6. І метнеться Авраам у шатро до Сарри, тай каже їй: Заміси хутенько три сита пшенишного борошна та спечи коржів.
7. І метнеться Авраам до корів, та й узяв телятко нїжне й добре, і оддав його слузї, а той скоренько впорав його.
8. І взяв сиру й молока да телятко, що наготовив, та й поставив перед ними; сам же стояв під деревом, як вони їли.
9. І промовили до його: Де Сарра, жена твоя? Ось у шатрі.
10. Рече ж один: Вернусь оце до тебе через год о сїй добі, і вродить сина Сарра, жена твоя. Сарра ж почула під наметовими дверми позад його.
11. Авраам же і Сарра були старі, повбивались у лїта, і перестало в Сарри звичайне жіноцьке.
12. Осьміхнулася ж Сарра сама собі, думаючи: Оце б то звянувши та здобутись на таку втїху? Пан же мій старенький.
13. І рече Господь Авраамові: Чого всьміхнулась Сарра сама собі, говорючи: Чи справдї ж бо менї вродити? я же собі стара вже.
14. Хиба є що неможливе у Бога? О сїй добі вернусь до тебе через год, і буде в Сарри син.
15. Сарра ж і не призналась, говорючи: Я не сьміялась. Бо вона злякалась. І рече їй: Нї бо, сьміялась.
16. Піднявшися ж ізвідти чоловіки, повернули на Содом. Авраам же йшов із ними, проводючи їх.
17. Господь же рече: Чи втаю від Авраама, раба мого, що я творю?
